МагIя череШЕНЬ

Ти соски тягнеш смачно до рота,
Як черешні, що пружні та стиглі.
На терпіння від ласк знята квота,
Тому я, мов та сука, знов скиглю.
Підставляю під пальці дві сфери,
Що налились від ловлення хтиво,
І твій спис я встромляю в печеру,
Де його жде в глибинах чар-диво.
Ти ж перса ніжиш вміло вустами,
Язиком пестиш-дражниш по колу.
Бубки тверднуть ураз кісточками,
Проте сік ллється вниз, в матіолу.
Там твій меч розкриває пелюстки,
Рветься вглиб вилюбляти Богиню,
Поміж нами в повітрі сексзгустки,
А ми вдвох - знов в Едемі, віднині...


Рецензии