ne zabud popolnit pojertvovanie na tel +380960034481 za polzovanie dannoj rabotoj, please
Різномаїття родини шипшини вражає (204 вида), проте застосування в фармакогнозії знайшли лише декілька: шипшина травнева (корична), собача Rosa canina.
Загальна інформація, щодо всіх видів шипшини:
Передусім, це рослини з високим вмістом вітаміну С, плоди якої належать до високовітамінної сировини. Вони містять до 14% аскорбінової кислоти( вітамін С), каротиноїди, флавоноїди (вітамін Р), рибофлавін, токофероли (вітамін Е), жирну олію, цукри, пектинові речовини, солі заліза, марганцю, фосфору, магнію, кальцію та інші речовини. Плоди шипшини собачої містять меншу кількість вітаміну С- 0,5-2 %. Також плоди шипшини собачої містять вітаміни В2, Р, К, органічні кислоти, цукри, дубильні речовини, флавоноїди тощо.
Фармакологічна дія та застосування:
Вітаміни Р та С зумовлюють проти склеротичну дію, зменшують проникність кровоносних судин.
Вштаміни В2, Е і каротиноїди посилюють регенерацію тканин, впливають на вуглеводний обмін. Також встановлено протизапальну, жовчогінну та діуретичну дію плодів шипшини. Їх використовують для профілактики і лікування гіпо- та авітамінозів С і Р, при атеросклерозі, нефритах, гострих та хронічних захворюваннях печінки, кишечника, при виразковій хворобі, кровотечах (маткових, легеневих), гіпертиреозі і недостатності надниркових залоз тощо.
Лікарські форми та засоби.
Плоди, полівітамінні збори, сироп, відвар застосовують як полівітамінні засоби, збір «Арфазетин»- як гіпоглікемічний засіб; із шипшини собачої отримують екстракт для препарату холосас як жовчогінний засіб. Із плодів-горішків отримують олію, яку використовують як зовнішній засіб для загоювання ран при пролежнях, трофічних виразках гомілки, дерматозах, а у вигляді мікро клізм- при неспецифічному виразковому коліті. Каратолін- масляний екстракт каротиноїдів із м’якоті плодів, використовують так само, як олію з шипшини. Канефрон- сума каротиноїдів із плодів шипшини без горішків, застосовують таким самим чином, як два попередні препарати. Ліпохромін отримують із відходів виробництва холосасу, використовують для профілактики та лікування променевої хвороби, а також при хіміотерапії злоякісних перетворень. Цей засіб рекомендовано вживати для адаптації організму до небезпечних умов середовища.
Родина Шипшини
1. Шиповник аварский Rosa awarica
2. Шиповник азербайджанский –Rosa glutinosa
3. Шиповник азовский – Rosa maeotica
4. Шиповник акбурийский – Rosa achburensis
5. Шиповник алайский – Rosa hissarica
7. Шиповник Алексеенко Rosa alexeenkoi
8. Шиповник Альберта – Rosa alberti
9. Шиповник американский – Rosa blanda
10. Шиповник андегавский Rosa litvinovii
11. Шиповник Анджейовского Rosa andrzejowskii
12. Шиповник Антонова Rosa klukii var. antonowii
13. Шиповник Аренса – Rosa arensii
14. Шиповник ассирийский – Rosa assyiensis
15. Шиповник Афцелиуса – Rosa afzeliana
16. Шиповник баксанский Rosa baxanensis
17. Шиповник балкарский – Rosa balcarica
18. Шиповник Беггера – Rosa beggeriana
19. Шиповник Беггеровский – Rosa beggeriana
20. Шиповник бедренцелистный – Rosa spinosissima
21. Шиповник белоцветковый – Rosa biebersteiniana
22. Шиповник белый – Rosa alba
23. Шиповник Биберштейна – Rosa leucantha
24. Шиповник блестящий – Rosa nitida
25. Шиповник Бордзиловского – Rosa bordzilowskii
26. Шиповник Борисовой – Rosa borissovae
27. Шиповник Бротерусов – Rosa brotherorum
28. Шиповник Буасье – Rosa boissieri
29. Шиповник бугский Rosa bugensis
30. Шиповник Буша – Rosa buschiana
31. Шиповник Бэнкс – Rosa banksiae
32. Шиповник Валентины – Rosa valentinae
33. Шиповник Введенского – Rosa alaica
34. Шиповник верхне-дагестанский Rosa altidaghestanica
35. Шиповник вечнозелёный – Rosa sempervirens
36. Шиповник Вилибальда – Rosa vosagiaca
37. Шиповник виргинский – Rosa virginiana
38. Шиповник войлочный – Rosa tomentosa
39. Шиповник волчий – Rosa lupulina
40. Шиповник вонючий – Rosa foetida var. persiana
41. Шиповник Воронова Rosa montana ssp. woronowii
42. Шиповник Гаджиева Rosa gadzhievii
43. Шиповник галльский – Rosa gallica
44. Шиповник Галушко – Rosa galushkoi
45. Шиповник гвоздичный Rosa gypsicola Blocki
46. Шиповник гиссарский – Rosa hissarica Slobodov
47. Шиповник гладколистный – Rosa glabrifolia
48. Шиповник гололистный – Rosa glabrifolia
49. Шиповник голоплодный – Rosa gymnocarpa
50. Шиповник голубовато-серый – Rosa caesia
51. Шиповник горенковский – Rosa gorinkensis
52. Шиповник горохоплодный – Rosa pisocarpa
53. Шиповник грузинский – Rosa iberica
54. Шиповник дамасский – Rosa damascena
55. Шиповник даурский – Rosa davurica
56. Шиповник двузубый Rosa diplodonta
57. Шиповник двухшипный Rosa heteracantha
58. Шиповник джаркентский Rosa dsharkenti
59. Шиповник длинноплодный Rosa dolichocarpa
60. Шиповник длинностолбиковый Rosa stylosa
61. Шиповник длинночашелистиковый Rosa longisepala
62. Шиповник днепровский Rosa borysthenica
63. Шиповник днестровский Rosa porrectidens
64. Шиповник Долуханова Rosa doluchanovii
65. Шиповник донецкий donetzica
66. Шиповник железисто-зубчатый – Rosa balsamica
67. Шиповник Жерара Rosa sherardii
68. Шиповник Жерарда Rosa sherardii
69. Шиповник заланский Rosa zalana
70. Шиповник зарамагский Rosa zaramagensis
71. Шиповник Звегинцова – Rosa sweginzowii
72. Шиповник зловонный – Rosa foetida
73. Шиповник иглистый – Rosa acicularis
74. Шиповник илийский – Rosa iliensis
75. Шиповник Ильина Rosa iljinii
76. Шиповник Ирины Rosa irinae
77. Шиповник Исаева Rosa isaevii
78. Шиповник Камелина Rosa kamelinii
79. Шиповник каменистый – Rosa lapidosa
80. Шиповник карликовый (Rosa nanothamnus)
81. Шиповник карликовый (Rosa pygmaea)
82. Шиповник каролинский – Rosa carolina
83. Шиповник Карягина-Rosa karjaginii
84. Шиповник китайский – Rosa chinensis
85. Шиповник Клука – Rosa klukii
86. Шиповник кожистолистный – Rosa caesia
87. Шиповник Козо-Полянского – Rosa koso-poljanskii
88. Шиповник кокандский – Rosa kokanica
89. Шиповник колючейший – Rosa spinosissima
90. Шиповник колючий – Rosa pimpinellifolia
91. Шиповник Комарова – Rosa komarovii Sosn
92. Шиповник корейский – Rosa koreana Kom.
93. Шиповник коричный –
94. Шиповник красно-бурый –
95. Шиповник краснолистный –
96. Шиповник Крылова –
97. Шиповник Крыма –
98. Шиповник крынкский
99. Шиповник крючковатый -
100. Шиповник кугитангский –
101. Шиповник куйманский
102. Шиповник кустарниковый –
103. Шиповник Литвинова
104. Шиповник Лоначевского
105. Шиповник луговой –
106. Шиповник майский –
107. Шиповник Максимовича –
108. Шиповник Маршалла –
109. Шиповник мелкоцветковый –
110. Шиповник многоцветковый –
111. Шиповник морщинистый –
112. Шиповник мохнатый –
113. Шиповник мукачевский –
114. Шиповник мягкий –
115. Шиповник непахучий
116. Шиповник Низами
117. Шиповник обильноцветущий -
118. Шиповник одноцветковый –
119. Шиповник Ольги
120. Шиповник омейский
121. Шиповник опушённостебельный –
122. Шиповник осетинский
123. Шиповник острозубый –
124. Шиповник остроиглистый –
125. Шиповник оттянутозубчатый
126. Шиповник Павлова
127. Шиповник песчаный –
128. Шиповник плоскошипый (Rosa platyacantha) –
129. Шиповник плоскошипый (Rosa elasmacantha) –
130. Шиповник повислый –
131. Шиповник Погребняка
132. Шиповник подольский –
133. Шиповник полушаровидный (Rosa haemisphaerica) –
134. Шиповник полушаровидный (Rosa hemisphaerica) –
135. Шиповник Попова
136. Шиповник почти-Афцелиуса
137. Шиповник почти-собачий –
138. Шиповник припудренный –
139. Шиповник Проханова –
140. Шиповник прутский
141. Шиповник разностолбиковый
142. Шиповник Ревердатто –
143. Шиповник реповидный –
144. Шиповник ржаво-красный –
145. Шиповник ржавчинный –
146. Шиповник Роксбурга –
147. Шиповник рощевой –
148. Шиповник рыхлый –
149. Шиповник самаркандский –
150. Шиповник Сахокиа
151. Шиповник сближенный –
152. Шиповник Сергиевской (Rosa hissarica) –
153. Шиповник Сергиевской (Rosa sergievskiana)
154. Шиповник сизый (Rosa glauca) –
155. Шиповник сизый (Rosa caesia) –
156. Шиповник Сильвергельма –
157. Шиповник синеватый
158. Шиповник сихотэ-алиньский –
159. Шиповник сланцевый
160. Шиповник слегка-лоснящийся
161. Шиповник собачий –
162. Шиповник солнечный –
163. Шиповник Сосновского
164. Шиповник столистный
165. Шиповник Талиева
166. Шиповник тебердинский –
167. Шиповник тонконожковый -
168. Шиповник тупоушковый –
169. Шиповник турецкий –
170. Шиповник туркестанский
171. Шиповник тяньшанский
172. Шиповник украинский
173. Шиповник Уоллича
174. Шиповник уссурийский –
175. Шиповник Уэбба -
176. Шиповник Федосеева –
177. Шиповник Федченко –
178. Шиповник Федченковский –
179. Шиповник французский –
180. Шиповник хасаутский –
181. Шиповник хомутовский
182. Шиповник Хржановского
183. Шиповник Цесельского
184. Шиповник Чатырдага –
185. Шиповник чатырдагский –
186. Шиповник Чацкого
187. Шиповник чегемский
188. Шиповник четырёхлепестковый
189. Шиповник чимганский –
190. Шиповник шелковистый
191. Шиповник широкошипый –
192. Шиповник Шишкина
193. Шиповник Шмальгаузена
194. Шиповник Шренка
195. Шиповник щетинистоногий –
196. Шиповник щитконосный –
197. Шиповник Эйчисон –
198. Шиповник Эчисона –
199. Шиповник Юндзилла –
200. Шиповник яблоконосный –
201. Шиповник яблочновидный –
202. Шиповник яблочный –
203. Шиповник якутский
204. Шиповник Ярошенко
В назвах багатьох видів шипшини присутнє їх місцезнаходження, тому вказувати їхні ареали розповсюдження спеціально вважається недоцільним, все це доступне в спеціалізованих ботанічних довідниках.
Висновки
Зважаючи на те, що застосування в медицині знайшли тільки декілька видів, я спеціально зазначив в рефераті всю відому у ботаниці кількість видів-таксонів шипшини з метою заміни цих кількох, (як лікарську сировину, в регіонах, де немає цих видів), що використовує медицина, на інші, з врахуванням тих факторів, що склад біологічних речовин у рослині може змінюватись, коливатись в залежності від умов ареалу, де рослина поширена, наявності корисних речовин у грунтах та інших факторів. Це стає дедалі важливим з врахуванням сучасних змін в навколишньому середовищі, коли багато рослин є ендеміками (грецьк. endemos — «місцевий» ), а ареали стають все меншими внаслідок урбанізації.
Також, ми вияснили, що за вмістом види шипшини поділяють на види, що мають високий вміст вітаміну С (шипшина травнева - до 14%), та види, що є насамперед джерелом каротиноїдів (шипшина собача), що й зумовлює різницю в їх медичному використанні.
Список літератури
Підручник Фармацевтична ботаніка Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. О. Вид.-во НК 2015
Фітотерапія хвороб дитячого віку М.О. Грабарець ТДМУ Укрмедкнига 2008
Ст. 128-129.
Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати Н.М. Солодовніченко Харків НФаУ «МТК-Книга» 2003, ст. 398
Фітотерапія Є.С. Товстуха Київ Здоров’я 1993 ст.286-288
МОЗ України
Вінницький Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Кафедра фармацевтичної хімії
Реферат на тему:
Види шипшини та їх використання в медицині
Підготував провізор - інтерн заочної форми навчання 6 групи
Саврацький Дмитро Сергійович
Термін очного циклу: 1.10.2015-31.01.2016
Спеціальність: провізор
Термін заочного циклу: 2.03.2015-30.09.2015
Вінниця 2015
План
1. Види шипшини
2. Частини рослин, що знайшли використання в медицині
3. Хімічний склад, фармакологічні властивості родини шипшинових
4. Використання рослини в народній медицині
5. Загальна інформація, щодо всіх видів шипшини
6. Лікарські форми та засоби
7. Висновки
8. Список літератури
Різномаїття родини шипшини вражає (204 вида), нижче з едукаційною метою приведений загальний список, проте застосування в фармакогнозії знайшли лише декілька: шипшина травнева (корична), шипшина собача Rosa canina.
Rosa canina.
З лікувальною метою використовують стиглі плоди, квітки, листя, корінь.
Хімічний слад:
Інвертований цукор (до 10,2 %),
Аскорбінова кислота (до17% на суху сировину),
Тіамін,
Нікотинамід,
Піридоксин,
Токофероли,
Каротин,
Органічні кислоти (близько 3%),
Дубильні (2-3%),
Пектинові (11%) речовини,
Макроелементи:
Кальцій,
Залізо,
Магній,
Рослинна олія (2,5%),
Лікопін,
Рубіксантин,
Ванілін,
Рутин,
Флавонові глікозиди:
Кемпферол,
Кверцетин.
Фармакологічні властивості.
Шипшина собача Rosa canina (як і інші види) – рослинне джерело багатьох вітамінів, перш за все аскорбінової кислоти, вітаміни К1, В2,
Є каротиноїди, флавоноїди (рутин та інші); сахара, полісахариди (пектини); жирну олію, органічні кислоти(лимонна, яблочна), дубильні речовини.
Використання сировини для отримання лікарських засобів
Настій, препарати Холосас, Олія Шипшини, Каротолін
Фармакологічна група:
Жовчогінний засіб рослинного походження (настій).
Покази:
У комплексній терапії:
Некалькулезний холецистит, хронічний гепатит, гепатохолецистит.
Протипокази:
Підвищена чутливість, холелитіаз
Побічна дія: Алергічні реакції
Використання рослини в народній медицині:
Відвар та настій приміняють при захворюваннях печінки, гастритах з пониженою кислотністю шлункового соку.
Препарати шипшини активізують ферментні системи й окисно-відновні процеси, посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин, підвищують опірність організму до інфекційних захворювань, проявляють протицинготну дію.
Крім цього шипшина має в’яжучі, сечогінні та протизапальні властивості.
Показання до призначення:
Геморагічні діатези,
Кровотечі й крововиливи,
Інфекційні й запальні захворювання,
Занепад сил,
Захворювання органів дихання,
Травного каналу,
Печінки,
Нирок,
Залізодефіцитна анемія,
Хронічні рани й виразки на тілі.
Способи застосування:
Внутрішньо – відвар (40 г плодів на 1 літр окропу) по 100 мл 3 – 4 рази на день;
Сироп чайними, столовими або десертними ложками 3 – 4 рази на день; холосас при холециститі й гепатиті в дітей по ; - ; чайної ложки 2 – 3 рази на день.
Шипшина корична (травнева).
Поширена в Європі, на Кавказі, у Східному Сибіру, Середній Азії.
Сировина:
Використовують квітки, листки та коренірослини, але – найбільше – плоди (гіпантії).
Плоди збирають, коли вони достигли, але ще тверді (у кінці вересня – жовтні)
Сушать їх у печах при температурі 70-90 стопнів Цельсія.
Сухі плоди легко подрібнюються.
Вони оранжево-червоного кольору, без запаху, на смак кислуваті
Хімічний склад:
Гіпантії шипшини – справжня комора вітамінів.
У їх м’якуші виявлено аскорбінову кислоту, рибофлавін, каротин, філохінон та біофлавоноїди. У насінні знайдено токофероли (альфа-токоферол).
М’якуш плодів містить каротин (9,75 мг у 100 гр), пектинові речовини (14,1%), цитринову кислоту (1,58%).
Кількість аскорбінової кислоти коливається в сухих плодах від 2 до 5,2%.
Олія насіння шипшини містить у своєму складі токофероли (170-200мг у 100 гр), каротин (10мг у 100 гр), ненасичені жирні кислоти- лінолеву, ліноленову, олеїнову та ін.
У свіжих плодах виявлено, окрім того близько 4% вітамінів групи Р, флавоноїди, катехіни.
В листках, коренях та корі шипшини знайдено дубильні речовини.
Квітки містять флавоноли та антоціани.
Застосування:
Плоди шипшини коричної широко застосовують як у народній так і науковій медицині.
Фармацевтична промисловість виготовляє кілька препаратів:
Холосас. Застосовується прихолециститі та гепатиті по 1 чюлю 2-3 рази на добу.
Шипшинова олія Застосовують для лікування тріщин сосків, трофічних виразок, дерматозу, виразкової хвороби шлунка і дванадцятиперстної кишки
Каротолін. Олійний екстракт каротиноїдів із м’якуша плодів шипшини
Застосовується внутрішньо для лікування екземи, трофічних виразрк,ран, які погано гояться.
У народній медицині використовують плоди шипшини коричної для приготування відвару.
Беруть 1 ст. ложку подрібнених висушених гіпатнтіїв, заливають 1 склянкою олропу, кип’ятять на малому вогні 5 хвилин і настоюють 30 хвилин.
П’ють по 2 склянки протягом доби, ковтками, до їди.
Застосовують плоди шипшини у суміші з листками кропиви двудомної, корневищами перстачу прямостоячого та родовика лікарськогопри матковій та шлунковій кровотечах.
Беруть по 1 ст. ложці названих рослин на 3 склянки води, кип’ятять на малому вогні 10 хвилин і настоюють 4 години. П’ють відвар холодним по 100 мл 3 рази на день за 30 хвилин до їди і 4-й раз – перед сном.
Відвар плодів шипшини коричної – полівітамінний природний продукт. Його вживають для лікування сечокам’яної та жовчнокам’яної хвороб, виразок, опіків, для стимулювання кровотворення, лікування атеросклерозу,анацидного та гіпоацидного гастриту, для відновлення сил у хворих, виснажених тяжкими інфекційними хворобами та внаслідок перенесених операцій, травм, переломів кісток, для ущільнення стіноксудин пригіповітамінозі, підвищеній радіації, капіляротоксикозі.
Відвар гіпантіїв діє сечогінно і має фітонцидні властивості.
Загальна інформація, щодо всіх видів шипшини:
Передусім, це рослини з високим вмістом вітаміну С, плоди якої належать до високовітамінної сировини. Вони містять до 14% аскорбінової кислоти( вітамін С), каротиноїди, флавоноїди (вітамін Р), рибофлавін, токофероли (вітамін Е), жирну олію, цукри, пектинові речовини, солі заліза, марганцю, фосфору, магнію, кальцію та інші речовини. Плоди шипшини собачої містять меншу кількість вітаміну С- 0,5-2 %. Також плоди шипшини собачої містять вітаміни В2, Р, К, органічні кислоти, цукри, дубильні речовини, флавоноїди тощо.
Фармакологічна дія та застосування:
Вітаміни Р та С зумовлюють проти склеротичну дію, зменшують проникність кровоносних судин.
Вштаміни В2, Е і каротиноїди посилюють регенерацію тканин, впливають на вуглеводний обмін. Також встановлено протизапальну, жовчогінну та діуретичну дію плодів шипшини. Їх використовують для профілактики і лікування гіпо- та авітамінозів С і Р, при атеросклерозі, нефритах, гострих та хронічних захворюваннях печінки, кишечника, при виразковій хворобі, кровотечах (маткових, легеневих), гіпертиреозі і недостатності надниркових залоз тощо.
Лікарські форми та засоби.
Плоди, полівітамінні збори, сироп, відвар застосовують як полівітамінні засоби, збір «Арфазетин»- як гіпоглікемічний засіб; із шипшини собачої отримують екстракт для препарату Холосас як жовчогінний засіб.
Із плодів-горішків отримують олію, що містить ненасичені і насичені жирні кислоти, каротиноїди, токофероли.
Її використовують як зовнішній засіб для загоювання ран при пролежнях, трофічних виразках гомілки, дерматозах, а у вигляді мікро клізм- при неспецифічному виразковому коліті.
Підприємство-виробник «Біостимулятор» Київска ФФ
Каратолін- масляний екстракт каротиноїдів із м’якоті плодів, використовують так само, як олію з шипшини.
Ліпохромін отримують із відходів виробництва холосасу, використовують для профілактики та лікування променевої хвороби, а також при хіміотерапії злоякісних перетворень. Цей засіб рекомендовано вживати для адаптації організму до небезпечних умов середовища.
1 Родина Шипшини
2. Ш. аварска Rosa awarica
3. Ш. азербайджанска –Rosa glutinosa
4. Ш. азовска – Rosa maeotica
5. Ш. акбурийска – Rosa achburensis
6. Ш. алайска – Rosa hissarica
7. Ш. Алексеєнко Rosa alexeenkoi
8. Ш. Альберта – Rosa alberti
9. Ш. американска – Rosa blanda
10. Ш. андегавська Rosa litvinovii
11. Ш. Анджейовского Rosa andrzejowskii
12. Ш. Антонова Rosa klukii var. antonowii
13. Ш. Аренса – Rosa arensii
14. Ш. ассирийська– Rosa assyiensis
15. Ш. Афцеліуса – Rosa afzeliana
16. Ш баксанська - Rosa baxanensis
17. Ш. балкарська – Rosa balcarica
18. Ш. Беггера – Rosa beggeriana
19. Ш. Беггеровська – Rosa beggeriana
20. Ш. бедренцелистна – Rosa spinosissima
21. Ш белоцветковый – Rosa biebersteiniana
22. Ш. біла – Rosa alba
23. Ш. Біберштейна – Rosa leucantha
24. Ш. блискуча – Rosa nitida
25. Ш. Бордзиловского – Rosa bordzilowskii
26. Ш. Борисової – Rosa borissovae
27. Ш. Бротерусов – Rosa brotherorum
28. Ш. Буасьє – Rosa boissieri
29. Ш. бугська Rosa bugensis
30. Ш. Буша – Rosa buschiana
31. Ш. Бенкс – Rosa banksiae
32. Ш. Валентини– Rosa valentinae
33. Ш. Введенського – Rosa alaica
34. Ш. верхньо-дагестанська Rosa altidaghestanica
35. Ш. вічнозелёна – Rosa sempervirens
36. Ш. Вілібальда – Rosa vosagiaca
37. Ш. віргинська – Rosa virginiana
38. Ш. войлочна – Rosa tomentosa
39. Ш вовча – Rosa lupulina
40. Ш. вонюча – Rosa foetida var. persiana
41. Ш. Воронова Rosa montana ssp. woronowii
42. Ш. Гаджиева Rosa gadzhievii
43. Ш. галльска – Rosa gallica
44. Ш. Галушко – Rosa galushkoi
45. Ш. гвоздична Rosa gypsicola Blocki
46. Ш. гисарська– Rosa hissarica Slobodov
47. Ш. гладколистна– Rosa glabrifolia
48. Ш. гололистна – Rosa glabrifolia
49. Ш. голоплодна– Rosa gymnocarpa
50. Ш. голубовато-сіра – Rosa caesia
51. Ш. горенковська – Rosa gorinkensis
52. Ш. горохоплодна – Rosa pisocarpa
53. Ш. грузинська – Rosa iberica
54. Ш. дамаська – Rosa damascena
55. Ш. даурська – Rosa davurica
56. Ш. двозуба Rosa diplodonta
57. Ш. двохшипова Rosa heteracantha
58. Ш. джаркентська Rosa dsharkenti
59. Ш. довгоплодна Rosa dolichocarpa
60. Ш. довгостовбкова Rosa stylosa
61. Ш. довгочашелистикова Rosa longisepala
62. Ш. дніпровска Rosa borysthenica
63. Ш. днестровська Rosa porrectidens
64. Ш. Долуханова Rosa doluchanovii
65. Ш. донецька donetzica
66. Ш. железисто-зубчатийа– Rosa balsamica
67. Ш. Жерара Rosa sherardii
68. Ш. Жерарда Rosa sherardii
69. Ш. заланська Rosa zalana
70. Ш. зарамагськаRosa zaramagensis
71. Ш Звєгінцова – Rosa sweginzowii
72. Ш. зловонна – Rosa foetida
73. Ш. голчаста – Rosa acicularis
74. Ш. ілійська – Rosa iliensis
75. Ш. Ілїна Rosa iljinii
76. Ш. Ірини Rosa irinae
77. Ш. Исаєва Rosa isaevii
78. Ш. Камеліна Rosa kamelinii
79. Ш. камениста – Rosa lapidosa
80. Ш. карликова (Rosa nanothamnus)
81. Ш. карликова (Rosa pygmaea)
82. Ш. каролинська– Rosa carolina
83. Ш. Карягина-Rosa karjaginii
84. Ш. китайська – Rosa chinensis
85. Ш. Клука – Rosa klukii
86. Ш. кожистолистна – Rosa caesia
87. Ш. Козо-Полянського – Rosa koso-poljanskii
88. Ш. кокандська– Rosa kokanica
89. Ш. колючіша – Rosa spinosissima
90. Ш. колюча – Rosa pimpinellifolia
91. Ш. Комарова – Rosa komarovii Sosn
92. Ш. корейська– Rosa koreana Kom.
93. Ш. корична
94. Ш. красно-бура
95. Ш. краснолистна
96. Ш. Крылова
97. Ш. Криму
98. Ш. кринкська
99. Ш. крючкувата
100. Ш. кугитангська
101. Ш. куйманська
102. Ш. чагарникова
103. Ш. Литвинова
104. Ш. Лоначевського
105. Ш. лугова
106. Ш. травнева
107. Ш. Максимовича
108. Ш. Маршала
109. Ш. дрібноквіткова
110. Ш. багатовіткова
111. Ш. зморшкувата
112. Ш. мохната
113. Ш. мукачевська
114. Ш. мягка
115. Ш. непахуча
116. Ш. Нізамі
117. Ш. рясноквітуча
118. Ш. одноквіткова
119. Ш. Ольги
120. Ш. омейська
121. Ш. опушеностебельна
122. Ш. осетинска
123. Ш. гострозуба
124. Ш. гостроголкова
125. Ш. відтягнутозубчата
126. Ш. Павлова
127. Ш. пісчана
128. Ш. плоскошипова (Rosa platyacantha)
129. Ш. плоскошипова (Rosa elasmacantha)
130. Ш. повисла –
131. Ш. Погребняка
132. Ш. подольська –
133. Ш. напівшаровидна (Rosa haemisphaerica) –
134. Ш.напівшаровидна (Rosa hemisphaerica) –
135. Ш. Попова
136. Ш. майже-Афцеліуса
137. Ш. майже-собача –
138. Ш. припудрена –
139. Ш. Проханова –
140. Ш. прутська
141. Ш. різностовбкова
142. Шиповник Ревердатто –
143. Ш. ріповидна –
144. Ш. іржаво-червона –
145. Ш. іржава –
146. Ш. Роксбурга –
147. Ш. рощова –
148. Ш. рихла –
149. Ш. самаркандська–
150. Ш. Сахокіа
151. Ш зближена –
152. Ш. Сергієвска (Rosa hissarica) –
153. Ш Сергієвска (Rosa sergievskiana)
154. Ш. сиза (Rosa glauca) –
155. Ш. сиза (Rosa caesia) –
156. Ш. Сильвергельма –
157. Ш. синювата
158. Ш. сіхотэ-аліньська –
159. Ш. сланцева
160. Ш. злегка-лоснящася
161. Ш. собача –
162. Ш сонячна –
163. Ш. Сосновського
164. Ш столистна
165. Ш. Талієва
166. Ш.тебердинська –
167. Ш. тонконіжкова -
168. Ш. тупоушкова –
169. Ш. турецка–
170. Ш. туркестанська
171. Ш. тяньшанська
172. Ш. украинська
173. Ш. Уоллича
174. Ш. уссурійска –
175. Ш. Уэбба -
176. Ш. Федосеєва –
177. Ш. Федченко –
178. Ш. Федченковська –
179. Ш. французська
180. Ш. хасаутська
181. Ш. хомутовска
182. Ш. Хржановського
183. Ш. Цесельского
184. Ш. Чатирдага
185. Ш. чатирдагска
186. Ш. Чацького
187. Ш. чегемска
188. Ш. четирехпелюсткова
189. Ш. чимганска
190. Ш шовковиста
191. Ш. широкошипова
192. Ш. Шишкина
193. Ш. Шмальгаузена
194. Ш. Шренка
195. Ш. щетинистонога
196. Ш. щитконосна
197. Ш. Ейчисон
198. Ш. Эчисона
199. Ш. Юндзилла
200. Ш. яблуконосна
201. Ш. яблучновидна
202. Ш. яблунева
203. Ш. якутська
204. Ш. Ярошенко
В назвах багатьох видів шипшини присутнє їх місцезнаходження, тому вказувати їхні ареали розповсюдження спеціально вважається недоцільним, все це доступне в спеціалізованих ботанічних довідниках.
Висновки
Зважаючи на те, що застосування в медицині знайшли тільки декілька видів, я спеціально зазначив в рефераті всю відому у ботаниці кількість видів-таксонів шипшини з метою заміни цих кількох, (як лікарську сировину, в регіонах, де немає цих видів), що використовує медицина, на інші, з врахуванням тих факторів, що склад біологічних речовин у рослині може змінюватись, коливатись в залежності від умов ареалу, де рослина поширена, наявності корисних речовин у грунтах та інших факторів. Це стає дедалі важливим з врахуванням сучасних змін в навколишньому середовищі, коли багато рослин є ендеміками (грецьк. endemos — «місцевий» ), а ареали стають все меншими внаслідок урбанізації.
Також, ми вияснили, що за вмістом види шипшини поділяють на види, що мають високий вміст вітаміну С (шипшина травнева - до 14%), та види, що є насамперед джерелом каротиноїдів (шипшина собача), що й зумовлює різницю в їх медичному використанні.
Список літератури
Підручник Фармацевтична ботаніка Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. О. Вид.-во НК 2015
Фітотерапія хвороб дитячого віку М.О. Грабарець ТДМУ Укрмедкнига 2008
Ст. 128-129.
Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати Н.М. Солодовніченко Харків НФаУ «МТК-Книга» 2003, ст. 398
Фітотерапія Є.С. Товстуха Київ Здоров’я 1993 ст.286-288
МОЗ України
Вінницький Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Кафедра фармацевтичної хімії
Реферат на тему:
Види шипшини та їх використання в медицині
Підготував провізор - інтерн заочної форми навчання 6 групи
Саврацький Дмитро Сергійович
Термін очного циклу: 1.10.2015-31.01.2016
Спеціальність: провізор
Термін заочного циклу: 2.03.2015-30.09.2015
Вінниця 2015
План
1. Види шипшини
2. Частини рослин, що знайшли використання в медицині
3. Хімічний склад та фармакологічні властивості родини шипшинових
4. Використання рослини в народній медицині
5. Загальна інформація щодо всіх видів шипшини
6. Лікарські форми та засоби
7. Висновки
8. Список літератури
Різномаїття родини шипшини вражає (204 вида), нижче з едукаційною метою приведений загальний список, проте застосування в медицині знайшли лише декілька: шипшина травнева (корична), шипшина собача Rosa canina, шипшина яблунева та шипшина зморшкувата.
Шипшина звичайна, шипшина собача (Rosa canina)
дика троянда, собача троянда.
Родина розових — Rosaceae.
З лікувальною метою використовують її плоди, квітки, листя й коріння.
Ця рослина дуже поширена в середній і південній географічних смугах Євразії, в тому числі й на Україні та в Сибіру, Середній Азії й на Далекому Сході, а також у багатьох європейських країнах. Росте по сухих місцях, на узліссях, у розріджених лісах, між чагарниками, по краях доріг та біля огорож.
Шипшина звичайна є найпопулярнішим з усіх видів шипшини. Це висока, негуста, гілляста кущова рослина з зігнутими дугою гілками. Кора в неї зелена або червоно-бура. Шипи рідкі, біля основи дуже широкі, серповидно загнуті. Квітки рожеві або блідо- рожеві, з непарнопірчастими листками. Плоди — довгасто-овальні, гладенькі, яскраво- або світло-червоні, схожі на ягоди, з волохатим колючим насінням.
Збирають плоди шипшини звичайної, коли вони повністю дозріють, поки не настануть морози. Застосовують дуже широко—у науковій медицині, народній лікувальній практиці, кондитерському виробництві.
В шипшині, крім дубильних речовин, є й багато вітамінів (С, А, В2, К, Р — в плодах і вітамін Е — в насінні).
Препарати з шипшини є вітамінним, сечогінним, протизапальним і таким, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, засобами.
Завдяки тому, що в шипшині багато цінних речовин, особливо вітамінів, її широко застосовують у науковій медицині, з неї виробляють екстракти, сиропи й таблетки.
У науковій медицині дуже популярний особливий препарат, який призначають при запаленні печінки й жовчного міхура,— холосас.
У народній лікувальній практиці дуже широко вживають відвари, чай і навіть кисіль із шипшини при різних захворюваннях: скарлатині, тифі, запаленні нирок, хворобах шлунка й кишок, при хворобі печінки, туберкульозі легень і при інших хворобах — як лікувальний засіб, у якому багато вітамінів.
Лікувальне застосування препаратів з шипшини дає особливий ефект при хворобах сечового міхура й нирок (при каменях і піску) як засіб, що знеболює й прискорює процес розсмоктування каменів. Для цього рекомендується вживати саму тільки шкірочку з плодів, висушену й настояну.
Крім плодів шипшини, вживають і квітки її — для примочки при хворобах очей (100,0 квіток на 1 склянку води, варити протягом тривалого часу).
В усіх вищезазначених випадках вживають легкий відвар шипшини, який готують так: плоди шипшини подрібнюють у ступці, заливають киплячою водою з розрахунку 5,0, або 1 чайна ложечка, на 1/2 склянки води; кип'ятити 7—10 хвилин. Після того як відвар вихолоне, його проціджують, а потім п'ють по 1/2 склянки або по повній склянці 2 рази на день перед їдою.
Дітям треба давати по 1/4 або по 1/2 склянки відвару за 1 раз. Щоб відвар був смачніший дітям, його треба підсолоджувати сиропом або цукром.
Способи застосування. Відвар плодів з насіннячком: 40-50 плодів шипшини на 1 л окропу; вживати по 1/2склянки 3 рази на день.
Листя заварюють як чай, і п'ють, не дозуючи.
Коріння: 2 столові ложки на 1 склянку окропу; вживати по 1 склянці 3 рази на день.
Лікер із шипшини: 1 склянку подрібнених плодів змішати з 11/2 склянки цукру, залити 3 склянками горілки й поставити на 5 днів на сонце; потім додати 2 склянки горілки й поставити ще на 5 днів; тепер треба процідити й видавити; вживати після їди по 15—20 г.
З лікувальною метою використовують стиглі плоди, квітки, листя, корінь.
Хімічний слад шипшини собачої:
Інвертований цукор (до 10,2 %),
Аскорбінова кислота (до17% на суху сировину),
Тіамін,
Нікотинамід,
Піридоксин,
Токофероли,
Каротин,
Органічні кислоти (близько 3%),
Дубильні (2-3%),
Пектинові (11%) речовини,
Макроелементи:
Кальцій,
Залізо,
Магній,
Рослинна олія (2,5%),
Лікопін,
Рубіксантин,
Ванілін,
Рутин,
Флавонові глікозиди:
Кемпферол,
Кверцетин.
Фармакологічні властивості.
Шипшина собача Rosa canina (як і інші види) – рослинне джерело багатьох вітамінів, перш за все аскорбінової кислоти, вітаміни К1, В2,
Є каротиноїди, флавоноїди (рутин та інші); сахара, полісахариди (пектини); жирну олію, органічні кислоти(лимонна, яблочна), дубильні речовини.
Використання сировини для отримання лікарських засобів
Настій, препарати Холосас, Олія Шипшини, Каротолін
Фармакологічна група:
Жовчогінний засіб рослинного походження (настій).
Покази:
У комплексній терапії:
Некалькулезний холецистит, хронічний гепатит, гепатохолецистит.
Протипокази:
Підвищена чутливість, холелитіаз
Побічна дія: Алергічні реакції
Використання рослини в народній медицині:
Відвар та настій приміняють при захворюваннях печінки, гастритах з пониженою кислотністю шлункового соку.
Препарати шипшини активізують ферментні системи й окисно-відновні процеси, посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин, підвищують опірність організму до інфекційних захворювань, проявляють протицинготну дію.
Крім цього шипшина має в’яжучі, сечогінні та протизапальні властивості.
Показання до призначення:
Геморагічні діатези,
Кровотечі й крововиливи,
Інфекційні й запальні захворювання,
Занепад сил,
Захворювання органів дихання,
Травного каналу,
Печінки,
Нирок,
Залізодефіцитна анемія,
Хронічні рани й виразки на тілі.
Способи застосування:
Внутрішньо – відвар (40 г плодів на 1 літр окропу) по 100 мл 3 – 4 рази на день;
Сироп чайними, столовими або десертними ложками 3 – 4 рази на день; холосас при холециститі й гепатиті в дітей по ; - ; чайної ложки 2 – 3 рази на день.
Шипшина корична (травнева).
Поширена в Європі, на Кавказі, у Східному Сибіру, Середній Азії.
Сировина:
Використовують квітки, листки та коренірослини, але – найбільше – плоди (гіпантії).
Плоди збирають, коли вони достигли, але ще тверді (у кінці вересня – жовтні)
Сушать їх у печах при температурі 70-90 стопнів Цельсія.
Сухі плоди легко подрібнюються.
Вони оранжево-червоного кольору, без запаху, на смак кислуваті
Хімічний склад:
Гіпантії шипшини – справжня комора вітамінів.
У їх м’якуші виявлено аскорбінову кислоту, рибофлавін, каротин, філохінон та біофлавоноїди. У насінні знайдено токофероли (альфа-токоферол).
М’якуш плодів містить каротин (9,75 мг у 100 гр), пектинові речовини (14,1%), цитринову кислоту (1,58%).
Кількість аскорбінової кислоти коливається в сухих плодах від 2 до 5,2%.
Олія насіння шипшини містить у своєму складі токофероли (170-200мг у 100 гр), каротин (10мг у 100 гр), ненасичені жирні кислоти- лінолеву, ліноленову, олеїнову та ін.
У свіжих плодах виявлено, окрім того близько 4% вітамінів групи Р, флавоноїди, катехіни.
В листках, коренях та корі шипшини знайдено дубильні речовини.
Квітки містять флавоноли та антоціани.
Застосування:
Плоди шипшини коричної широко застосовують як у народній так і науковій медицині.
Фармацевтична промисловість виготовляє кілька препаратів:
Холосас. Застосовується при холециститі та гепатиті по 1 чюлю 2-3 рази на добу.
Шипшинова олія Застосовують для лікування тріщин сосків, трофічних виразок, дерматозу, виразкової хвороби шлунка і дванадцятиперстної кишки
Каротолін. Олійний екстракт каротиноїдів із м’якуша плодів шипшини
Застосовується внутрішньо для лікування екземи, трофічних виразрк,ран, які погано гояться.
У народній медицині використовують плоди шипшини коричної для приготування відвару.
Беруть 1 ст. ложку подрібнених висушених гіпатнтіїв, заливають 1 склянкою олропу, кип’ятять на малому вогні 5 хвилин і настоюють 30 хвилин.
П’ють по 2 склянки протягом доби, ковтками, до їди.
Застосовують плоди шипшини у суміші з листками кропиви двудомної, корневищами перстачу прямостоячого та родовика лікарськогопри матковій та шлунковій кровотечах.
Беруть по 1 ст. ложці названих рослин на 3 склянки води, кип’ятять на малому вогні 10 хвилин і настоюють 4 години. П’ють відвар холодним по 100 мл 3 рази на день за 30 хвилин до їди і 4-й раз – перед сном.
Відвар плодів шипшини коричної – полівітамінний природний продукт. Його вживають для лікування сечокам’яної та жовчнокам’яної хвороб, виразок, опіків, для стимулювання кровотворення, лікування атеросклерозу,анацидного та гіпоацидного гастриту, для відновлення сил у хворих, виснажених тяжкими інфекційними хворобами та внаслідок перенесених операцій, травм, переломів кісток, для ущільнення стіноксудин пригіповітамінозі, підвищеній радіації, капіляротоксикозі.
Відвар гіпантіїв діє сечогінно і має фітонцидні властивості.
Шипшина яблунева, (Rosa villosa, синонім — R. pomilera)
Це — щільний, прямостоячий, до 1,5 (2) м заввишки кущ родини розових. Стебла, як і квітконосні пагони, вкриті однотипними прямими, нерідко дещо відхиленими вгору, рідше донизу шипами. Квітконосні пагони, крім того, інколи вкриті дрібними голчастими або щетинистими залозками. Листки спіральні, непарноперисті, великі (8,5—9 см завдовжки), з головним стриженьком, усіяним, як і прилистки, волосками з домішкою залозок; листочки (їх 7, рідше 5 або 9) широкоеліптичні, великі, 4—5 см завдовжки і 2,5—3 см завширшки, з обох боків, особливо зісподу, рясно всіяні волосками з домішкою залозок. Квітки правильні, двостатеві, в малоквіткових щитковидних суцвіттях, рідше одиничні, на коротких (до 10—15 мм) залозисто-щетинистих квітконіжках; чашолистки на спинці залозисто-щетинисті, зовнішні — з перистими, рідше нитковидними додатками, після цвітіння піднімаються вгору, змикаються і залишаються при стиглих плодах; пелюстки (їх 5) темнорожеві, коротші за чашолистки. Плід — гіпантій, пурпуровий, кулястий або майже кулястий, великий, залозисто-щетинистий. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Шипшина яблунева росте майже по всій території України в чагарникових заростях, на узліссях, у рідколіссі, а також на урвищах та вздовж лісових струмків.
Заготівля і зберігання — як уШипшини травневої.
Хімічний склад. Шипшина яблунева має близький до шипшини травневої хімічний склад, але відрізняється трохи іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають.
Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у шипшини травневої.
Шипшина зморшкувата (Rosa rugosa);
Середньої висоти (80—150 см) кущ родини розових. Стебла товсті, прямостоячі, як і квітконосні пагони, густо вкриті різнотип¬ними опушеними шипами: міцни¬ми, з широкою основою, трохи серповидно зігнутими або пря¬мими та дрібними голчастими. Квітконосні пагони, крім того, вкриті волосками і дрібними залозистими щетинками. Листки спіральні, непарноперисті, з широкими трав'янистими при¬листками, що зрослися з голов¬ним стриженьком листка; листоч¬ки (їх 7, рідше 5 або 9) від круг¬лясто-еліптичних до видовженоеліптичних, зверху виразно зморшкуваті, з полиском, зісподу рясно опушені, нерідко майже сі¬роповстисті, з домішкою залозок, по краю простозубчасті. Квітки великі (до 7 см у діаметрі), пра¬вильні, двостатеві, в малоквіткових (по 2—3) щитковидних суцвіт¬тях, рідше одиничні; чашолистки великі (2,5—3 см завдовжки), з листовидним розширенням на вер¬хівці, зісподу усіяні волосками з домішкою залозок, рідше без них, після цвітіння спрямовані вгору й залишаються при стиглих пло¬дах; пелюстки (їх 5) червоні, рі¬дше ясно-червоні. Плід — гіпан¬тій, сплюснуто-кулястий, м'ясис¬тий, яскрово-червоний або поме¬ранцевий. Початок цвітіння у червні (ремонтантний вид).
Поширення. Шипшина зморшку¬вата дико росте на Далекому Схо¬ді. На території України її куль¬тивують як рослину декоративну й лікарську. Часто зустрічаються здичавілі зарості.
Заготівля і зберігання. Для медич¬них потреб використовують плоди шипшини (Fructus Rosae), які зби¬рають у стадії повної стиглості (але не перестиглими) вручну в брезентових рукавицях. Зібрані плоди сушать в сушарці або духовці при температурі 80—100°, розстилаючи тонким шаром. Су¬хих плодів виходить 50% . Гото¬ву сировину зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Строк придатності — 2 роки.
Хімічний склад. Плоди шипшини містять аскорбінову кислоту (до 17% на суху речовину), каротин (0,7—8 мг %), вітаміни B1, B2, PP, К, пантотенову кислоту, флаво¬ноїди (гіперозид, астрагалін, квер¬цитрин, кемпферол і ін.), фенолокислоти, пектинові речовини (1,8—3,7% ), цукри (0,9—8,1%), ор¬ганічні кислоти (0,9—3,7%), солі заліза, марганцю, фосфору, маг¬нію, кальцію.
Фармакологічні властивості і ви¬користання. Плоди шипшини вия¬вляють протицинготну, антискле¬ротичну і протизапальну дію, активізують ферментні систе¬ми і окислювально-відновлювальні процеси в організмі, сприятли¬во впливають на вуглеводний об¬мін, посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин, стимулюють опірність організму до несприят¬ливих факторів зовнішнього се¬редовища, посилюють секрецію жовчі, підвищують діурез. Плоди шипшини використовують для профілактики і лікування гіпо- і авітамінозів С і Р, при гострих і хронічних інфекціях, при ате¬росклерозі, нефритах, гострих і хронічних захворюваннях печінки, кишечника, при виразко¬вій хворобі, геморагічних діате¬зах, гемофілії, кровотечах (леге¬невих, маткових), при передозу¬ванні антикоагулянтів, гіперти¬реозі і недостатності наднир¬кових залоз, травматичному шо¬ку. Добрий терапевтичний ефект одержують при пневмонії, брон¬хопневмонії, бронхоектазах, у випадку бронхіальної астми, при лікуванні захворювань очей (ге¬морагічний ретиніт, хоріоідит, крововилив у скловидне тіло). Як жовчогінний засіб шипшину використовують для лікування хронічного гепатиту, холецисти¬ту, холангіту. Плоди шипшини входять до складу вітамінних чаїв. Сироп із водного згущеного екстракту плодів шипшини — хо¬лосас призначають при холеци¬ститі і гепатиті. Із насіння шип¬шини виготовляють олію (Oleum Rosae), яку використовують як зовнішній засіб для гоєння ран, в стоматологічній практиці (гін¬гівіти, стоматити), при тріщинах сосків, пролежнях, трофічних ви¬разках гомілки, дерматозах, а у вигляді мікроклізм — при неспе¬цифічному виразковому коліті.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — настій плодів (10 г, або 1 столову ложку сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2—3 рази на день до їди;
холосас (Cholosas) по 1 чайній ложці 2—3 рази на день, дітям — по чверті чайної ложки 2— 3 рази на день.
Загальна інформація, щодо всіх видів шипшини:
Передусім, це рослини з високим вмістом вітаміну С, плоди якої належать до високовітамінної сировини. Вони містять до 14% аскорбінової кислоти( вітамін С), каротиноїди, флавоноїди (вітамін Р), рибофлавін, токофероли (вітамін Е), жирну олію, цукри, пектинові речовини, солі заліза, марганцю, фосфору, магнію, кальцію та інші речовини. Плоди шипшини собачої містять меншу кількість вітаміну С- 0,5-2 %. Також плоди шипшини собачої містять вітаміни В2, Р, К, органічні кислоти, цукри, дубильні речовини, флавоноїди тощо.
Фармакологічна дія та застосування:
Вітаміни Р та С зумовлюють проти склеротичну дію, зменшують проникність кровоносних судин.
Вштаміни В2, Е і каротиноїди посилюють регенерацію тканин, впливають на вуглеводний обмін. Також встановлено протизапальну, жовчогінну та діуретичну дію плодів шипшини. Їх використовують для профілактики і лікування гіпо- та авітамінозів С і Р, при атеросклерозі, нефритах, гострих та хронічних захворюваннях печінки, кишечника, при виразковій хворобі, кровотечах (маткових, легеневих), гіпертиреозі і недостатності надниркових залоз тощо.
Лікарські форми та засоби.
Плоди, полівітамінні збори, сироп, відвар застосовують як полівітамінні засоби, збір «Арфазетин»- як гіпоглікемічний засіб; із шипшини собачої отримують екстракт для препарату Холосас як жовчогінний засіб.
Із плодів-горішків отримують олію, що містить ненасичені і насичені жирні кислоти, каротиноїди, токофероли.
Її використовують як зовнішній засіб для загоювання ран при пролежнях, трофічних виразках гомілки, дерматозах, а у вигляді мікро клізм- при неспецифічному виразковому коліті.
Підприємство-виробник «Біостимулятор» Київска ФФ
Каратолін- масляний екстракт каротиноїдів із м’якоті плодів, використовують так само, як олію з шипшини.
Ліпохромін отримують із відходів виробництва холосасу, використовують для профілактики та лікування променевої хвороби, а також при хіміотерапії злоякісних перетворень. Цей засіб рекомендовано вживати для адаптації організму до небезпечних умов середовища.
1 Родина Шипшини
2. Ш. аварска Rosa awarica
3. Ш. азербайджанска –Rosa glutinosa
4. Ш. азовска – Rosa maeotica
5. Ш. акбурийска – Rosa achburensis
6. Ш. алайска – Rosa hissarica
7. Ш. Алексеєнко Rosa alexeenkoi
8. Ш. Альберта – Rosa alberti
9. Ш. американска – Rosa blanda
10. Ш. андегавська Rosa litvinovii
11. Ш. Анджейовского Rosa andrzejowskii
12. Ш. Антонова Rosa klukii var. antonowii
13. Ш. Аренса – Rosa arensii
14. Ш. ассирийська– Rosa assyiensis
15. Ш. Афцеліуса – Rosa afzeliana
16. Ш баксанська - Rosa baxanensis
17. Ш. балкарська – Rosa balcarica
18. Ш. Беггера – Rosa beggeriana
19. Ш. Беггеровська – Rosa beggeriana
20. Ш. бедренцелистна – Rosa spinosissima
21. Ш белоцветковый – Rosa biebersteiniana
22. Ш. біла – Rosa alba
23. Ш. Біберштейна – Rosa leucantha
24. Ш. блискуча – Rosa nitida
25. Ш. Бордзиловского – Rosa bordzilowskii
26. Ш. Борисової – Rosa borissovae
27. Ш. Бротерусов – Rosa brotherorum
28. Ш. Буасьє – Rosa boissieri
29. Ш. бугська Rosa bugensis
30. Ш. Буша – Rosa buschiana
31. Ш. Бенкс – Rosa banksiae
32. Ш. Валентини– Rosa valentinae
33. Ш. Введенського – Rosa alaica
34. Ш. верхньо-дагестанська Rosa altidaghestanica
35. Ш. вічнозелёна – Rosa sempervirens
36. Ш. Вілібальда – Rosa vosagiaca
37. Ш. віргинська – Rosa virginiana
38. Ш. войлочна – Rosa tomentosa
39. Ш вовча – Rosa lupulina
40. Ш. вонюча – Rosa foetida var. persiana
41. Ш. Воронова Rosa montana ssp. woronowii
42. Ш. Гаджиева Rosa gadzhievii
43. Ш. галльска – Rosa gallica
44. Ш. Галушко – Rosa galushkoi
45. Ш. гвоздична Rosa gypsicola Blocki
46. Ш. гисарська– Rosa hissarica Slobodov
47. Ш. гладколистна– Rosa glabrifolia
48. Ш. гололистна – Rosa glabrifolia
49. Ш. голоплодна– Rosa gymnocarpa
50. Ш. голубовато-сіра – Rosa caesia
51. Ш. горенковська – Rosa gorinkensis
52. Ш. горохоплодна – Rosa pisocarpa
53. Ш. грузинська – Rosa iberica
54. Ш. дамаська – Rosa damascena
55. Ш. даурська – Rosa davurica
56. Ш. двозуба Rosa diplodonta
57. Ш. двохшипова Rosa heteracantha
58. Ш. джаркентська Rosa dsharkenti
59. Ш. довгоплодна Rosa dolichocarpa
60. Ш. довгостовбкова Rosa stylosa
61. Ш. довгочашелистикова Rosa longisepala
62. Ш. дніпровска Rosa borysthenica
63. Ш. днестровська Rosa porrectidens
64. Ш. Долуханова Rosa doluchanovii
65. Ш. донецька donetzica
66. Ш. железисто-зубчатийа– Rosa balsamica
67. Ш. Жерара Rosa sherardii
68. Ш. Жерарда Rosa sherardii
69. Ш. заланська Rosa zalana
70. Ш. зарамагськаRosa zaramagensis
71. Ш Звєгінцова – Rosa sweginzowii
72. Ш. зловонна – Rosa foetida
73. Ш. голчаста – Rosa acicularis
74. Ш. ілійська – Rosa iliensis
75. Ш. Ілїна Rosa iljinii
76. Ш. Ірини Rosa irinae
77. Ш. Исаєва Rosa isaevii
78. Ш. Камеліна Rosa kamelinii
79. Ш. камениста – Rosa lapidosa
80. Ш. карликова (Rosa nanothamnus)
81. Ш. карликова (Rosa pygmaea)
82. Ш. каролинська– Rosa carolina
83. Ш. Карягина-Rosa karjaginii
84. Ш. китайська – Rosa chinensis
85. Ш. Клука – Rosa klukii
86. Ш. кожистолистна – Rosa caesia
87. Ш. Козо-Полянського – Rosa koso-poljanskii
88. Ш. кокандська– Rosa kokanica
89. Ш. колючіша – Rosa spinosissima
90. Ш. колюча – Rosa pimpinellifolia
91. Ш. Комарова – Rosa komarovii Sosn
92. Ш. корейська– Rosa koreana Kom.
93. Ш. корична
94. Ш. красно-бура
95. Ш. краснолистна
96. Ш. Крылова
97. Ш. Криму
98. Ш. кринкська
99. Ш. крючкувата
100. Ш. кугитангська
101. Ш. куйманська
102. Ш. чагарникова
103. Ш. Литвинова
104. Ш. Лоначевського
105. Ш. лугова
106. Ш. травнева
107. Ш. Максимовича
108. Ш. Маршала
109. Ш. дрібноквіткова
110. Ш. багатовіткова
111. Ш. зморшкувата
112. Ш. мохната
113. Ш. мукачевська
114. Ш. мягка
115. Ш. непахуча
116. Ш. Нізамі
117. Ш. рясноквітуча
118. Ш. одноквіткова
119. Ш. Ольги
120. Ш. омейська
121. Ш. опушеностебельна
122. Ш. осетинска
123. Ш. гострозуба
124. Ш. гостроголкова
125. Ш. відтягнутозубчата
126. Ш. Павлова
127. Ш. пісчана
128. Ш. плоскошипова (Rosa platyacantha)
129. Ш. плоскошипова (Rosa elasmacantha)
130. Ш. повисла –
131. Ш. Погребняка
132. Ш. подольська –
133. Ш. напівшаровидна (Rosa haemisphaerica) –
134. Ш.напівшаровидна (Rosa hemisphaerica) –
135. Ш. Попова
136. Ш. майже-Афцеліуса
137. Ш. майже-собача –
138. Ш. припудрена –
139. Ш. Проханова –
140. Ш. прутська
141. Ш. різностовбкова
142. Шиповник Ревердатто –
143. Ш. ріповидна –
144. Ш. іржаво-червона –
145. Ш. іржава –
146. Ш. Роксбурга –
147. Ш. рощова –
148. Ш. рихла –
149. Ш. самаркандська–
150. Ш. Сахокіа
151. Ш зближена –
152. Ш. Сергієвска (Rosa hissarica) –
153. Ш Сергієвска (Rosa sergievskiana)
154. Ш. сиза (Rosa glauca) –
155. Ш. сиза (Rosa caesia) –
156. Ш. Сильвергельма –
157. Ш. синювата
158. Ш. сіхотэ-аліньська –
159. Ш. сланцева
160. Ш. злегка-лоснящася
161. Ш. собача –
162. Ш сонячна –
163. Ш. Сосновського
164. Ш столистна
165. Ш. Талієва
166. Ш.тебердинська –
167. Ш. тонконіжкова -
168. Ш. тупоушкова –
169. Ш. турецка–
170. Ш. туркестанська
171. Ш. тяньшанська
172. Ш. украинська
173. Ш. Уоллича
174. Ш. уссурійска –
175. Ш. Уэбба -
176. Ш. Федосеєва –
177. Ш. Федченко –
178. Ш. Федченковська –
179. Ш. французська
180. Ш. хасаутська
181. Ш. хомутовска
182. Ш. Хржановського
183. Ш. Цесельского
184. Ш. Чатирдага
185. Ш. чатирдагска
186. Ш. Чацького
187. Ш. чегемска
188. Ш. четирехпелюсткова
189. Ш. чимганска
190. Ш шовковиста
191. Ш. широкошипова
192. Ш. Шишкина
193. Ш. Шмальгаузена
194. Ш. Шренка
195. Ш. щетинистонога
196. Ш. щитконосна
197. Ш. Ейчисон
198. Ш. Эчисона
199. Ш. Юндзилла
200. Ш. яблуконосна
201. Ш. яблучновидна
202. Ш. яблунева
203. Ш. якутська
204. Ш. Ярошенко
В назвах багатьох видів шипшини присутнє їх місце срозповсюдження, тому вказувати їхні ареали розповсюдження спеціально вважається недоцільним, все це доступне в спеціалізованих ботанічних довідниках. В даній роботі вказані ареали поширення лише для видів: зморшкувата, травнева, собача та яблунева.
Висновки
Зважаючи на те, що застосування в медицині знайшли тільки декілька видів, я спеціально зазначив в рефераті всю відому у ботаниці кількість видів-таксонів шипшини з метою заміни цих кількох, (як лікарську сировину, в регіонах, де немає цих видів), що використовує медицина, на інші, з врахуванням тих факторів, що склад біологічних речовин у рослині може змінюватись, коливатись в залежності від умов ареалу, де рослина поширена, наявності корисних речовин у грунтах та інших факторів. Це стає дедалі важливим з врахуванням сучасних змін в навколишньому середовищі, коли багато рослин є ендеміками (грецьк. endemos — «місцевий» ), а ареали стають все меншими внаслідок урбанізації.
Також, ми вияснили, що за вмістом види шипшини поділяють на види, що мають високий вміст вітаміну С (шипшина травнева - до 14%), та види, що є насамперед джерелом каротиноїдів (шипшина собача), що й зумовлює різницю в їх медичному використанні.
Список літератури
Підручник Фармацевтична ботаніка Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. О. Вид.-во НК 2015
Фітотерапія хвороб дитячого віку М.О. Грабарець ТДМУ Укрмедкнига 2008
Ст. 128-129.
Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати Н.М. Солодовніченко Харків НФаУ «МТК-Книга» 2003, ст. 398
Фітотерапія Є.С. Товстуха Київ Здоров’я 1993 ст.286-288
Виды шиповника
© Copyright: Дмитрий Саврацкий, 2015
Свидетельство о публикации №215110801405
Свидетельство о публикации №215110801405
Рецензии