Попередня частина: http://www.proza.ru/2015/11/11/2426
“Берег високий у бистрої річки
і кам’янисті ріки береги,
я повернуся до вечора й нічки,
тільки мене, милий, жди.”
“На тебе, любко, чекаю давно я,
чую кожну твою пісню завжди,
а чи давно мені ти написала
і чи мені знов писатимеш ти?”
“Може про тебе в горах бистрий вітер
крилом натхнення мені навівав,
наш край чудовий разом із горами,
а ще із милим мене надихав.”
“Нехай же вітер із тих гір високих
розпочинає швидкий свій політ,
доля нехай тебе, мила, леліє,
із почуттями до нас прилетить!”
Фотографія із інтернету.
11.11.2015.
Берег высокий в быстрой речки
© Copyright: Светлана Борщ, 2015
Свидетельство о публикации №215111202237
Свидетельство о публикации №215111202237
Рецензии