Своладжь i Самскатiна

 Прийшла СеМеСівка про посилку ми на телєфон, акурат в тим моменті, як я ховав свого самовисуванця в сподні і виходив з кльозету, а за квадранц* дзвонит  фацет з
Кльової пошти :
      - Якусю шанований, заберіт тово пуделко*, жи прийшло до нас зі сторони, шо протилежна заходу і яке сильно верешчит і сі матюкає по-маскальскі і ше по-якімсь... Бо не даємо си ради, посєтітєлі до нас сі боят на обору зайти ! Премії сі позбудем !!!
    Я такий :
- Шо ти ми баєруєш* ? Яке ше пуделко ? Хто сі матюкає ? Я нич не чекаю, жадних сюрпризів !
   А він :
     - Заберіт, прошу-благаю, бо як ми еМеНеСників закличем, то вони то рєзко розмініруют.
      То я взєв Ромка Черешню та Василє Паяльника на всякий случай, тай
поїхалисмо там. Приїзжєєм, там така атракція, оцеплєніє стоїт з поліцаїв по коліна в баюрі, бо дощ, але вни, як мене увиділи, то сі перехрестили так, ніби отця Івана стріли,та й пустили на обору. Заходжу, стоїт вЕлике пудло метер на метер, перше’м помислив, жи то торт який, але торти сі не матюкают, і з него такі звуки, шо вуха шифером сі склали...
    То ми яаааак вітворили той яшчик, а звіттам яаааак вискочат два правдиві якути з матюками в повній бойовій роскрасці. Подарті, побиті, ніби тіко з Улан-буде приперли. По дві шпари горизонтальні на їх головах, замісто оків, хоч васерваґу* по ним виставлєй. З усего жим  почув я пойняв, жи єден сі називає Своладжь, а другий - Самскатіна. І жи вни цілий чєс сі били, бо не совпадают світогляди... Двисі, тиж ми банєки два, гамандріди нерозмитнені, Ким Чечен Ина нема на них, чи шо ?...
Но і жи то Ромко ми презент на уродини приготовив через пацанів, шо ше в АТО сі лишили, бо сі всміхав так хитро у вуса..., але троха завчасно прийшла тота посилка - в мене свєто за два тижни...
      Звізали ми їх, дали по дзиґару*, андрутів* з гербатов*, би помовчали троха, і я кажу Ромкови :
   - Файний ти хлоп, Ромусь, але я таких подарків не потерплю, старчит з мене Дамкрата з Трафімов ! Вези де хоч !
       Но і повезли...В Трускавци навит з доплатов ніхто не хоче... Дрогобич, БорИслав... села довкола... Ніц... Врешті ми їх спрєтали в пивниці міськової ради, там їх не бдут шукати, та й їсти завше шось си найдут вночи по ґабінетах.
                І рішили ми об’яву дати :
     Віддам у файні, моцні руки двох майже бойових якутів. Називают сі Своладжь і Самскатіна. Практично цілюсенькі, правда троха з пробігом, але то ніц. Троха помєта кабіна в єдного і поворотнік збитий, в другого дві фари підбиті і розпляцканий воздухофільтр, на спідомЕтрі - 40-45...Розвал-зходження робити не тре...Сів і ...
Нєаааа, ше тре перепрограмірувати троха... ну там кілька копняків чи шпіців
по вихлопній... Вчат сі швидко, тіко шуфлю показав і вже всьо вміют, всьо зроблят і перекладача з адвокатом не требуют...
      Ймовірне місцеперебування :
Бориславська міськова рада, нумер тіліфону в антернеті найдете, або дзвоніт до мера нового чи ше новішого начєльника поміліцьї...чи як то сі тепрека називає...
Заберіт то борше і сі користуйте, люди добрі !
                Завше ваш, Яків Кутовий.

*квадранц - 15 хвилин, дзиґар - сигарета, андрути - вафлі, баєрувати - брехати,
гербата - чай, пуделко - коробка, васервага - пьйон :) , водовага,