Паничi

Скільки помню, стільки зло
Все життя за мною йшло.
Та приперся окупант -
Пригодився мій талант.
Я садила паничі,
Сльози проливаючи,
Світу не видаючи,
Укрів проклинаючи...

....Як пов"ється панич по паркані,
Будуть укри сидіть у капкані,
А зав"яжуться як сині квіти,
То усюди фашню будем бити!

Виростають цвинтарі,
Плачуть укрів матері.
Ой, не жалко матерів,
Що ростили упирів!
Укрів, що на блокпосту,
Нині вжарять по хвосту,
Закопають їх вночі,
А я посаджу паничі.

....Зацвітуть паничі рясно-рясно,
Будем бити укроп часто-часто!
Зацвітуть паничі синім-синім,
Буде вічно Донбас сильним-сильним,

Ждали укри урожай,
А росте лиш молочай,
Нема сходів, хоч кричи,
А зійшли мої паничі!
Восени зберу насіння,
По укропії розсію,
Хай туди іде війна,
Хай фашню зжере вона!

....Зацвітуть паничі синім-синім,
Будем бити укроп сильно-сильно,
Не бувать більше тут україні,
То цвітіть, паничі, синім-синім!