Чому ти кривиш стороною?!

«Чому ти кривиш
стороною?!»
Тебе запитують
лежачого на підлозі.

Однак не в змозі
відповісти,
на те ковтаєш
крові гордо.

«Чому ти кривиш
стороною?!»
Тебе всього очмареного,
як мертвяка вмивають
цими питаннями про сторону негідну.
Та ти на те спроможний подивитись
Гордо.

«Чому ти кривиш
стороною?!»
і скатертиною твої руки навхрест
пов’язали,
і підборіддя туго
підв’язали.
Та все тобі здається
що на те так легко класти.

Проте тебе не покидають
відверту горду цілу ніч,
тебе весь час одне й те саме
все питають
 питають та питають:
«Чому ти кривиш
стороною?!»
покриваючи тіло грудою
обвинувачень чорних на землі.

Та тільки очі
ти на те,
спромігся одвернути.
Коли нарешті
чи то
питання стихли,
чи то
врешті ти притих,
ось погляд твій дивись
припав до берега
зізнання й одкровення.

«Чому ти кривиш
стороною?!»
лунало те востаннє.
Запалі очі там зостались
признанням мертвим
на те чуже питання
одповівши прямо.