Знання

Він все життя був дитиною з дитячого будинку. Зовсім не пам'ятав сім'ї. Не пам'ятав, як це - мама й тато, хоч і були колись. А зараз він знав урядовий дім та його правила. Їх було чимало і часто вони були досить безглуздими. Але він не знав про це.

Він знав, що по вихідних треба витрушувати матраци, чергувати в їдальні, багато ще чого. Але він був "свободником", мав право з дозволу, але сам йти за територію дитячого будинку. Тільки от піти йому було геть нікуди. Але він йшов, так просто побродити. Але завжди вертався. Тому що тут був дах та їжа. І ставилися тут до нього майже по-людські, адже він був "свободником" і це право він дуже цінував.

Він розумів, що таке життя колись закінчиться, що прийдеться самому за все відповідати, й тому по мірі можливості намагався чомусь вчитися. Що він вже вмів? Заправляти ліжко, міняти постіль. Визначати, коли треба вже прати одяг, накривати стіл до обіду, купувати насіння.

Одного разу одна з дівчат, що була старшою за нього, сказала йому, що якщо не ставити брудні тарілки одна в одну, то й не пррйдеться мити її зі зворотнього боку. Він запам'ятав це. Поклав це знання в свою внутрішню скриньку, де зберігав інші важливі речі, які могли статися у пригоді для "справжнього життя".

Як і всі хлопці його віку, він був трохи хвальком, але найбільше задоволення він отримував, коли ділився з кимось цими знаннями. Хоч і не завжди вони вражали слухачів - бо ж для багатьох це було звичайними, буденними речами. Але все ж для нього були важливими ці розмови.

І якось при нагоді він поділився з любимою вихователькою своїм знанням про брудні тарілки. А та майже пирхнула:

- Навіть якщо миєшь лише одну тарілку, її треба мити з обох боків. Обов'язково.

Це знов було новим. Знову новим знанням. Він не міг зрозуміти, чому ж зараз він так засмутився від цього, адже завжди ж радів. Він не міг сформулювати, але всім нутром відчував ту хиткість, яку несло з собою переписувані історії, виправлення, викреслення її, вже знайомої. Необхідність покладатися на чужу думку, багато чужих думок і не мати своєї. Бо "справжнє життя" ще не почалося і він не міг перевірити свої знання. Була лише його скринька всередині і він її всіма силами оберігав.