108 -квантове-

І листя золоте, і світло незгасиме над ще зеленою вербою. І ми з тобою золоті і незгасимі. І Далай-Лама, сивий чоловік, усміхнений, як Будда нас навчає, що всі релігії не варті краплі крові, пролитої в жертовну чашу і сльози дитини, яку придурок-батько щоденно бештає за нерозв'язану задачу.

Я бачу все об'ємно, все одразу: всі звуки, запахи, ті дотики зіпрілої кори, те шарудіння ховрашка  в соломі. Ця кінестетика, кінестезія то розширяє межі розуму, то звужує до коми. Пульсує Всесвіт-Cerebellum і дві мигдалини і шишечка одна. І де те "я", і де ті межі? Кого занесло цього разу в людській подобі в цей куток ведмежий, де обсипаються смереки і відлітають журавлі та чаплі?

"Час плине" - яка ілюзія, який обман. Тотальні зміни, плинність всього і вся не потребують глядачів і хронікерів. Ми входимо у цей потік лише позірно, бо забуваємо, що бачити і чути ми можемо лише хвилинні збурення, суперпозиції безмірних коливань, які за межами уявлення і розуміння.

Торкнися пальцем рота. Ні пари з вуст! Амінь!