***

А вона трохи інша,
Любить запах дощу,
Може вона і гірша,
Але має щиру душу.
А вона трохи інша,
Любить каву зранку вона,
А вона трохи інша..
Венери і Марсу дочка.
Всередині в неї всесвіт цілий
Сховались в ній всі зірки,
І є в неї власний світ,не гірший,
Вона трима його у душі..
А вона читати любить
І сліпо вірить в любов.
Образи?пробачить,забуде
І посміхнеться тобі знов.
А вона цінує тишу,
Прогулянки тихі вночі
Для неї не існує гірших,
Для неї всі добрі,свої.
А вона вірить в ідеали
І часто мріє вночі,
Не ваблять її перли,корали,
Зате ваблять її зірки.
Манить її простір небесний,
Його безмежна блакить,
Манить її світ той чудесний,
Що одвічно в книжках бринить.
А вона несе любов у грудях
Іноді злою бува,
А вона завжди посміхається людям
У кожному добре шука…
А вона радіє повітряним кулькам,
Радіє щиро,як диття.
А в неї весь космос в грудях,
Що з сонцем нікуди не зника.
А вона сміється як веселку побачить,
І квіти так любить,диття…
А вона іноді тихо заплаче,
Бо ніхто не бачить,як болить у неї душа.