Стомилась я бути доброю,
Сліпо вирити в чудеса й казки,
Стану я,мабуть,коброю.
Бо крила ви вкрали мої.
Обрізали крила…тепер не літаю
Хоч манить небес блакить,
Тепер,певне,відьмою стану,
Так краще,так не болить.
Стомилась я вірити людям,
Вони нищять почуття всі мої,
Стисну я серце в грудях,
Сховаю в собі всі зірки.
І стану назавжди я злою
Холодною буду,мов зима.
Не буду я більш собою,
Ви мене вбили,мене вже нема.
***
© Copyright: Корнелия Вэй, 2015
Свидетельство о публикации №215112702238
Свидетельство о публикации №215112702238
Рецензии