108 -квiнт есенцiя-
Сірий котисько дрімає у кошику біля лежанки. В печі впрівають печеня і борщ. А в суднику в заповітнім куточку у пупиристій такій карафинці мліє на травах моя оковита.
Все оповите цим спокоєм дивним. Дихання рівне і ритм регулярний: альфа, тета і ще якийсь нам невідомий. Добре, що є відчуття оце "ми уже вдома". Ворог далеко. Подоланий. Але не знає допоки про долю свою невблаганну. У балаганах своїх ще біснується, гикає п'яно.
Позавчорашній багрянець на сході прорік, сповістив: "Рік, що гряде лиховісні несе їм жнива, валяться замки, фортеці та блок-пости, бо не з каміння вони побудовані. Ні. Порох і тлін тим, що замислили встати з колін, лежачи ниць у болоті"
То все пусте і летить в порожнечу. Нам же дивитись, як падає сніг. Як він лягає в дрібні кучугури. Чуєш, як тихо, як мирно, як любо?
Свидетельство о публикации №215112901568