На Катерини не мудрила,
Давнього друга запросила;
Випили білого вина -
І легко стало , прийшла вона...
Вогонь в серцях палав , жага,
До його тіла доторкнутись ...
Як тільки я могла , творила,
Цей затишок , свічка горіла...
А я спокусливо кусала губи -
Я так хотіла його забути...
В твоїх обіймах , вдалечінь ,
З тобою вперше полетіти ,
На зло йому, на зло усім-
Зробити те , чого хотіла :
А це піймати птаха щастя,
І зрозуміти що я варта
Найбільшого у цім житі-
На завість тим, які пішли...
На завiсть тим, якi пiшли
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №215120701556
Свидетельство о публикации №215120701556
Рецензии