Біля озера і греблі
гір шумлять вершечки,
хвилюється мила моя
і її сердечко.
“Ой, поїхав мій миленький
в далеку дорогу,
лишив перстень, лишив милий
у душі тривогу.
Повернеться мій миленький -
буду зустрічати,
порадує моє серце,
а з ним і Карпати.
Підем, милий, бо звучить вже
музика троїста,
потанцюємо у парі
коломийку бистру.
Допоможе коломийка
забути тривоги,
жене втому, додасть волі
і очистить знову.
Схожа вона на сонечко,
що над нами світить,
танцюй, милий, бо звучить вже
музика троїста.”
Фотографія із інтернету.
4.11.2015.
Возле озера и дамбы
© Copyright: Светлана Борщ, 2015
Свидетельство о публикации №215121002235
Свидетельство о публикации №215121002235
Рецензии
Який сентиментальний та чисто народний вірш! Приємно було прочитати! Успіхів!
Шон Маклех 10.12.2015 23:43 • Заявить о нарушении
Шон Маклех 10.12.2015 23:43 • Заявить о нарушении
Дякую, це куплети коломийки і під їхні мелодії можуть виконуватись)).
Светлана Борщ 11.12.2015 00:28 Заявить о нарушении
Светлана Борщ 11.12.2015 00:28 Заявить о нарушении