Хвиля самотності піймала,
Мене за рученьку тримала ;
Душила , мучила і грала ,
У мене вдома гостювала ,
Вона не довго тут служила ,
Я через неї відступилась ,
Своє життя перекрутила ,
І все із чистої я думки ,
За кілька днів розпочала...
Біль я втомилася жувати ,
Смуток вдихати і незнати -
Що я найкраща , наймудріша ,
Коханна я і веселіша ...
А от кохати , незавжди
Приносить щастя - тож зажди,
З журбою дружби не води.
Хвиля самотностi
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №215121502206
Свидетельство о публикации №215121502206
Рецензии