(Низка неканонічних хокку)
* * *
Осиротіло тіло
Холодно душі там -
У порожнечі неба…
* * *
Однаково все –
Вперед, назад подивлюсь
«Сто років самотності»…
* * *
Не зрозумів я досі
Що важливе було в житті
Дідусь самотній…
* * *
Весняне небо
Але повний місяць
Такий же сумний…
* * *
Весна миттєва.
Навіть верба в час цвітіння
Про це сумує…
* * *
Навіщо сльози людські
Коли небо плаче
Навіть?...
* * *
У гори піду назавжди
Немає Шляху в Піднебесній
Стану відлюдником…
* * *
Подружився з весняним дощем
Прощавай, самотносте!
Нескінченні розмови…
* * *
У тихому шумі старого ставу
Я втопився як у вирі думок
Навіщо?
(Світлина автора віршів)
Порожнеча неба
© Copyright: Артур Грей Эсквайр, 2015
Свидетельство о публикации №215121500753
Свидетельство о публикации №215121500753
Рецензии
