Твоє місце сили тут. У цім тілі. Мандруєш світами вночі, а воно спить. Прокидається, коли повертаєшся. Сюніч так було тричі.
Дивні птахи, люди, місця, які бачиш вперше. Чужі заміжні жінки, які зваблюють, але не ваблять тебе. Їх чоловіки: Кам'яні Командори, опасисті вуйки, засмаглі мачо. Міряються мечами, статками, авто. Приходять до андролога з ерективними проблемами і червоніють, як підлітки.
Бруківка волога. Густий туман. Море мовчить. Штиль. І місто принишкло. Четвер. Четверта година. Мешканці сплять. Прокинулися лише молочники і пекарі. Вранці можна причаститися кавою та багетом.
Зараз стою на високій горі. Ловлю перші промені нейронними сітями.
Посилаю привіти китам і дельфінам, а також совиним дітям,
що нагодовані сплять в материнім пуховім подолі.
Сьогодні принесуть три міри щастя і чотири букети польових квітів. До місця сили. Там, де ти.
108 -101-
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215122101162
Свидетельство о публикации №215122101162
Рецензии