Все більше бачу я в очах,
Твою я тугу і печаль,
Жадоби гордість , самолюбство,
Чого тобі невистача?
Є син , дружина, дім , робота-
Ти неприкаяний стоїш,
І прямо в очі мені кажеш-
Що я згубила цілий світ...
Я не збагну, та чи ж хотіла?...
Любов твою не ворожила,
Жила як інші, ішла до мрії,
А ти вірвався і засіяв,
Зерно любові, страстті смак ,
Як далі бути вкаже час...
Час
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №215122500781
Свидетельство о публикации №215122500781
Рецензии