Мій шаг за шагом , потихеньку,
Несу тягар я помаленьку,
Сказати я цього не можу,
І відвернутися не хочу,
Цей вибір впав чомусь на мене,
Він особливий і джерельний ,
На рідкість , одинокий він,
І я для нього цілий світ...
Що я скажу , як напишу,
Так тисячі нестимуть , знаю,
Це іноді мене лякає,
Я плачу тихими ночами;
Я вобору зовсім немаю ,
Рядки дзвенять в моїх думках,
Мені б їм прихисток знайти,
І я знаходжу вільний час,
Переношу я їх в життя,
І вони дихають зі мною ,
Їм хочеться земної волі.
Дихають
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №215122601745
Свидетельство о публикации №215122601745
Рецензии