Не можу змусити кохати,
Чути мене і відчувати ,
Радути кожній , ясній днині,
В якій я поруч , я твоя...
Закрита ти для мене книга,
Мовою рідною там пишуть,
Та нескладаються слова,
Хотіла б я тебе змістити,
Інший відкрити краєвид,
Та непідсилу ти великий ,
На допомогу не спішиш...
Як бджілка я трудилась днями,
Одній на зиму меду не зносить,
Втомилась, і обідно стало,
Не цінить труд , не бачит сил,
Кому потрібні мої жертви ?
Якщо холодний він як лід ,
Черствий і зовсім безпорадний,
В плані кохання він пустий...
Пустий
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №215122701835
Свидетельство о публикации №215122701835
Рецензии