Любовь в материальном мире

Любовь в материальном мире, будучи подверженной гунам  материальной природы становится вожделением
a v nematerialnom ona prebyvaet v bolee chistom neoskvernennom vide, no eto lish' moi i ne tolko moi spekuliacii, a vyjasniat' Vam:)
Dmitry
eto iz segodniashnej lekcii v Krishna hrame, eto chast' ih ideologii, s chem mojno soglasitsa
vozdelenie-jelanie obladat, a chistaja liubov, navernoe bez jelanija obladat'
27 12 15

Liubov podobna moloku- eto toje moloko, no uje stvorojennoe...


Перелік контрольних питань

Модуль 1. Морфологія, фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.
Змістовий модуль 1. Введення в мікробіологію.
1. Завдання медичної мікробіології, етапи розвитку. Удосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
2.  Відкриття Л.Пастера і їх роль у розвитку медичної науки.
3. Роботи Р.Коха і їх вплив на прогрес мікробіології.
4. І. Мечников і його внесок у вчення про несприйнятливість до інфекційних хвороб.
5. П. Ерліх, Ж. Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет.
6. Дослідження Д.І.Івановського - важливий етап становлення вірусології.
7. Українська мікробіологічна школа. Праці Д.К.Заболотного, В.Д. Дроботько, С.С.Дяченко,  К.Д. П’яткіна та ін.
8. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних хвороб. Принципи мікроскопічного дослідження з використанням імерсійного, люмінесцентного, електронного мікроскопів. Принципи організації, апаратура, режим роботи в бактеріологічній лабораторії.

Змістовий модуль 2. Морфологія й структура прокаріотів і паразитичних одноклітинних еукаріотів.
1. Основні відмінності прокаріотів і еукаріотів.
2. Морфологія й будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій  в патогенезі інфекційних захворювань. Методи їх виявлення.
3. Морфологія і класифікація найпростіших, патогенних для людини. Методи їх вивчення.
4. Морфологія і класифікація мікроскопічних грибів, патогенних для людини. Методи їх вивчення.

Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів. Еволюція і класифікація мікроорганізмів.
1. Типи й механізми живлення бактерій. Поживні середовища які використовують у мікробіології, вимоги до них, класифікація.
2. Дихання бактерій. Аеробний і анаеробний типи дихання. Ферменти і структури клітини, які беруть участь у процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.
3. Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
4. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного розподілу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.
5. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій і їх ідентифікацій.
6. Систематика і номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації.  Поняття про вид, різновид, біотип, штам, клон.

Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів.
1. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість.
2. Мутації і їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні і біологічні.
3. Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон'югація. Плазміди ( F-F-, Col-, Ent-).
4. Роль мутацій, рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
5. Генна інженерія і її практичне використання в медичній мікробіології.
6. Еволюція збудників інфекційних хвороб. Коменсалізм, мутуалізм, паразитизм. Головні фактори еволюції.

Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної терапії і антисептики.
1. Вплив на мікроби фізичних, хімічних і біологічних агентів. Синергізм, антагонізм мікроорганізмів.  Практичне використання. Методи стерилізації.
2. Асептика, антисептика. Антисептичні засоби і матеріали.
3. Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину. Природна й набута стійкість до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.
4. Антибіотики, їх класифікації (по походженню і хімічній структурі). Одиниці виміру антимікробної активності.
5.  Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну і бактеріостатичну дію, їх визначення.
6. Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс.

Змістовий модуль 6. Інфекція.
1. Інфекція і інфекційний процес. Фактори, які обумовлюють виникнення інфекційної хвороби. Поняття патогенезу інфекційної хвороби.
2. Патогенність і вірулентність мікробів, кількісне визначення вірулентності: LD 50, DLM.
3. Фактори патогенності мікробів і їх виявлення.
4. Мікробні токсини і їх класифікація. Основні властивості й хімічний склад токсинів. Ферменти агресії і захисту.
5. Роль макроорганізму, зовнішнього середовища й соціальних умов у розвитку інфекційних захворювань.
6. Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі, її практичне значення в лабораторній діагностиці. Інфекційна доза збудника.
7. Шляхи поширення мікробів і токсинів в організмі (бактеріємія, септицемія, токсинемія, вірусемія)
8. Основні періоди розвитку інфекційної хвороби. Носійство  збудника,  його виявлення.
9. Форми прояву інфекції: гостра, хронічна, латентна, персистуюча, рецидив, реінфекція, суперінфекція.

Змістовий модуль 7. Імунна система організму. Реакції неспецифічного захисту від інфекційних агентів.
1. Види імунітету і форми його прояву.
2. Специфічний і неспецифічний імунітет, загальна характеристика.
3. Імунна система організму. Її органи. Імунокомпетентні клітини. Поверхневі маркери і рецептори цих клітин.
4. Механізми імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять. Імунологічна толерантність.
5. Клітинний і тканинні механізми захисту. Захисні функції шкіри, слизових оболонок, лімфатичних вузлів. Значення запалення.
6. Фагоцитоз, його роль у захисті при інфекційних хворобах. Завершений і незавершений фагоцитоз. Причини незавершеного фагоцитозу.
7. Гуморальні неспецифічні фактори захисту: комплемент, бета-лізини, лейкіни, пропердин тощо.
8. Інтерферони, основні властивості, механізм утворення, індуктори інтерферону. Використання препаратів інтерферонів у медичній практиці.
9. Лізини і їх фізико-хімічні властивості. Комплемент, одержання і титрування. Реакція бактеріолізу й гемолізу.

Змістовий модуль 9. Реакції імунітету. Імунопатологія.
1. Противірусний імунітет. Механізм і особливості противірусного захисту.
2. Суть трансплантаційного імунітету і шляхи його подолання. Імунодепресанти.
3. Протипухлинний імунітет, його особливості.
4. Антитоксини, застосування антитоксичних сироваток у медицині.
5. Реакція аглютинації і її практичне значення. Реакція непрямої гемаглютинації.
6. Реакція преципітації, і її  використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі і імуноелектрофорезу.
7. Реакція зв'язування комплементу, її використання в діагностиці інфекційних хвороб. Методика постановки.
8. Опсоніни і їх роль в імунітеті. Реакція фагоцитозу. Опсоно-фагоцитарний індекс.
9. Реакції імунної сироватки при вірусних захворюваннях (нейтралізації, зв'язування комплементу).
10. Реакції з міченими антитілами або антигенами. Реакції імунофлюоресценції, імуноферментного й радіоімунного аналізів. Практичне використання.
11. Гіперчутливість негайного й уповільненого типів, їх відмінності. Практичне використання алергічних проб у діагностиці інфекційних хвороб.
12. Вакцинопрофілактика, типи вакцин. Методи введення. Побічна дія вакцинних препаратів.
13. Живі вакцини, принципи одержання. Практичне використання і оцінка ефективності.
14. Корпускулярні вбиті вакцини. Принципи одержання. Практичне використання і оцінка ефективності.
15. Хімічні вакцини, принципи одержання. Практичне використання і оцінка ефективності.
16. Анатоксини, їх одержання і використання.
17. Вакцинотерапія, показання. Види  лікувальних вакцин, принципи виготовлення.
18. Серотерапія й серопрофілактика інфекційних хвороб. Сироватки антитоксичні і антимікробні, їх виготовлення і методи введення.
19. Імуноглобуліни гомологічні і гетерологічні, їх одержання і використання