На серці сумно, а в думці дурно,
До кого горнеться його душа?
Чому я досі, одна в дорозі,
Де спутник мій, де доленька?
Я в котрий раз , на роздоріжі,
Поки подумаю - він пропада,
Їх забирають , вони зникають,
А відповіді все нема...
Я ніби іграшка, я тимчасова,
Я не доступна, та тверда воля ,
Їх сильний дух - і я надію в котре даю...
Мені так хочеться , тіло жадає,
Хочу сімю, сина бажаю,
Та все це час мені відкладає,
Чи не заслужена, чи не одобрена?
Чи якось долею я обдарована,
Не розумію і боляче так,
Хочеться спокою, хочу тепла...
Одна в дорозi
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №215122901506
Свидетельство о публикации №215122901506
Рецензии
