Я божеволію , марнію,
Із дня у день гублюсь в надії,
Що ти повернишься і мрія ,
Відновить хід мого життя...
У ступорі моя душа ,
Серця свого не відчуваю ,
Час погубила я у днях ,
Років своїх не памятаю...
Робота, школа, сміх дітей ,
Все ніби феєрично,
Та я сховалась у думках ,
Від світу , що тебе безжально знищив-
Втоптав у землю і забув ,
Нагородивши а ж посметрно ...
Не вірю я що там ти був ,
Не признаю що ти поспішно ,
Кинув мене на цій землі ,
Як гілочку червоних вишней...
Не признаю
© Copyright: Инна Беленськая, 2016
Свидетельство о публикации №216010201193
Свидетельство о публикации №216010201193
Рецензии
