Навiяне снiгом

Валентин Лученко
Падає сніг. Запах теплого хліба. Крихти черствого на підвіконня
синицям і горобцям.
На цямрині - лід і примерзле відро.
Добро і любов. Вода, лід, сніг.

Читаю "Свято Писання" на пожовклих шпальтах старих газет.
Мерехтять літери, пливуть світлини, тане час.

Я повертаюсь назад.
Там хлопчина у битих валянках
в хурделицю через замети
несе три мандаринки в кишенях на виріст пальто.
То є життя, твоє і моє, Янголе, мій Невидимий Друже.

- "Люблю тебе дуже!"
- "І я тебе теж"
Амінь!


© Copyright: Валентин Лученко, 2016
Свидетельство о публикации №216010801221
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валентин Лученко
Рецензии
Написать рецензию
А поряд з хлопчиком йде дівчинка. Теж з трьома мандаринами. Пам'ятаєш, як ми поверталися з шкільної ялинки?

Любовь Павлова 3   14.01.2016 13:37   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Звісно, пам'ятаю. :-)

Валентин Лученко   16.01.2016 12:45   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Валентин Лученко