Моєю тишею душі ,
Насолодився , в нікуди ,
Мене ти кличеш за собою,
Я не збагну , ну що з тобою?
Подарувала я багато ,
Рани загоїла твої ,
Та я ніколи не казала,
Що є потрібним ти мені...
Від тьми тебе я рятувала ,
На ноги ставила , тримала ,
Щоб не знесло тебе за борт ,
Коли штормило - бачив Бог...
Не я тобі біди бажала ,
Що було в силі я віддала ,
Та не обманиш ти душі ,
Яка не бачить чистоти...
Не обманиш
© Copyright: Инна Беленськая, 2016
Свидетельство о публикации №216010901364
Свидетельство о публикации №216010901364
Рецензии