«Та ні, поспи іще, вогню безвічний,
Укрийся ліпше покривалом жару...»
(Ів Бонфуа)
Поспи іще, вогню одвічний,
Спи,
Ще встигнемо згоріти,
Спопелитись - спи,
Ще встигнемо ми по своїй жарині
Принести в пічку Духу,
Спи,
Ще темрява не визріла плодом важким,
Іще не гнуться віти,
Розлогого древища небуття,
Ще досі в чорноті зоріють цятки
Світів,
Спи огнище всепоглинаюче,
Дрімай до часу, аж допоки
Не вчинить край і не поставить
Крапку заключну огненну
Всевида Час всепочатковий
І таємний, аж допоки всі безміри
Не скажуть муралям:
«Довершено!»
А ми - ще гріємо замерзлі руки,
Кістки старечі, зледенілий кухлик
На тому вогнищі:
Що тліє, що лише віщує
Пожежу світову прийдешню.
Вогонь спить
© Copyright: Шон Маклех, 2016
Свидетельство о публикации №216012301264
Свидетельство о публикации №216012301264
Рецензии
Дякую Вам за мудрість, душевність та проникливість Ваших творів!
"...Ще гріємо замерзлі руки..."
Та живемо, не дивлячись на муки,
Що потерпає наш народ сердешний,
В цей сумний вік прийдешний...
Здоровья Вам, щастя та радощів!
З повагою та таплом.
Євгенія
Евгения Козачок 25.01.2016 07:58 • Заявить о нарушении
"...Ще гріємо замерзлі руки..."
Та живемо, не дивлячись на муки,
Що потерпає наш народ сердешний,
В цей сумний вік прийдешний...
Здоровья Вам, щастя та радощів!
З повагою та таплом.
Євгенія
Евгения Козачок 25.01.2016 07:58 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.