=моє уявлення про кохання=
Кохання - це не випрошування слів
і навіть не їх кидання без потреби.
Кохання - це розуміння днів,
які взлітають рвучко, мовби...
і не було ніколи їх.
Це почуття незриме, вічне
таке, що знищити б ніхто не зміг.
Воно є зовсім нелогічне,
бо люди забуваючись про себе
віддати хочуть все,
неподолати тих героїв
в яких така от кров тече.
Стають непомітними мінуси,
пробачається образа,
виростають могутньо плюси_
Ну погодьтесь, хіба не краса?
Думки тоді не зіштовхнуть
від половинки серця
воно таке, що незабуть.
бувають й сліз "озерця".
Кохання - це ті шкваринки,
які жевріють у душі.
Заповнені усі хвилинки
бо ж хочеться скадать вірші,
творити, усміхатись перехожим,
поринуть у насолоди світ.
І кинуть виклик всім нехожим
та разом бути завжди, сотні літ.
***
© Copyright: Светлана Теряткина, 2016
Свидетельство о публикации №216012600728
Свидетельство о публикации №216012600728
Рецензии