ПРИХОДИТЬ ЧАС І МИ ГАДАЄМ,
У СВІТ ДУМОК ВРАЗ ПОРИНАЄМ.
ЧИ ТАК ПЛИВЕ ЖИТТЯ,
ЯК ТОГО ХОЧУ Я?
АНАЛІЗУЮЧИ ВСІ ВЧИНКИ,
СЛОВА ТА РІЗНІ ПОВЕДІНКИ,
МИ МАЙЖЕ ЗАВЖДИ РОЗУМІЄМ,
ЩО ЖИТИ ВЗАГАЛІ НЕ ВМІЄМ.
ЗЯВЛЯЄТЬСЯ БАЖАННЯ ВІДТЯНУТИСЬ,
ХОЧА Б РАЗ ВЗЯТИ І ЗАБУТИСЬ
"НА ВСЮ КОТУШКУ" ЯК У КНИЗІ,
ЩО РОЗДОБУДЬКО ПИЩЕ В КРИЗІ.
ЗРОБИТИ ВСЕ ЧОГО ДАВНО ХОТІВ
АЛЕ ЧЕРЕЗ ЗАБОРОНИ НЕ ЗУМІВ.
ВІДЧУТИ ВІЛЬНІСТЬ У КРОВІ,
ГУЧНО КРИЧАТИ ВІД ДУШІ.
***
© Copyright: Светлана Теряткина, 2016
Свидетельство о публикации №216012600730
Свидетельство о публикации №216012600730
Рецензии