Про Федота-стрельца перевод на украинский

Про Федота-стрельца (Леонид Филатов,  http://www.lib.ru/ANEKDOTY/fedot.txt)

                СКАЗКА ДЛЯ ТЕАТРА (по мотивам русского фольклора)


     Скоморох-потешник

     Верьте аль не верьте,  а  жил  на  белом  свете 
Федот-стрелец,  удалой молодец. 
Был  Федот ни красавец, ни урод,
ни румян, ни бледен, ни богат, ни беден,
ни в парше, ни в парче, а так, вообче.
Служба у Федота -- рыбалка  да охота. 
Царю  --  дичь  да  рыба, Федоту -- спасибо.
Гостей во дворце – как семян в огурце.
Один из Швеции, другой из Греции,
третий с Гавай --  и  всем жрать подавай!
Одному -- омаров, другому -- кальмаров,
третьему -- сардин, а добытчик  один! 
Как-то  раз  дают  ему  приказ:
чуть свет поутру явиться ко двору.
Царь на вид сморчок, башка с кулачок,
а злобности в ем --  агромадный объем. 
Смотрит  на  Федьку,  как  язвенник  на  редьку.
На Федьке от страха намокла рубаха,
в висках застучало, в пузе заурчало,
тут, как  говорится,  и сказке начало...

Царь
К нам на утренний рассол
Прибыл аглицкий посол,
А у нас в дому закуски
Полгорбушки да мосол.
Снаряжайся, братец, в путь
Да съестного нам добудь
Глухаря аль куропатку,
Аль ишо кого-нибудь.
Не смогешь - кого винить?
Я должон тебя казнить.
Государственное дело
Ты улавливаешь нить?..

Федот
Нешто я да не пойму
При моем то при уму?..
Чай, не лаптем щи хлебаю,
Сображаю, что к чему.
Получается, на мне
Вся политика в стране:
Не добуду куропатки
Беспременно быть войне.
Чтобы аглицкий посол
С голодухи не был зол
Головы не пожалею,
Обеспечу разносол!..

Скоморох потешник
Слово царя тверже сухаря. Пошлет на медведя - пойдешь на медведя, а куды деваться - надо, Федя! Или дичь и рыба - или меч и дыба. Обошел Федот сто лесов, сто болот, да все зазря - ни куропатки, ни глухаря! Устал, нет мочи, да и дело к ночи. Хоть с пустой сумой, а пора домой. Вдруг видит - птица, лесная голубица, сидит, не таится, ружья не боится...

Федот
Вот несчастье, вот беда,
Дичи нету и следа.
Подстрелю ка голубицу,
Хоть какая, да еда!
А вообче то говоря,
Голубей ругают зря.
Голубь - ежели в подливке
Не хужее глухаря!..

Голубица
Ты, Федот, меня не трожь,
Пользы в энтом ни на грош,
И кастрюлю не наполнишь,
И подушку не набьешь.
Чай, заморский господин
Любит свежий галантин,
А во мне какое мясо,
Так, не мясо, смех один!..

Федот
То ли леший нынче рьян,
То ли воздух нынче пьян,
То ли в ухе приключился
У меня какой изъян?
То ль из царских из окон
Оглашен такой закон,
Чтобы птицы говорили
Человечьим языком?..

Голубица
Не твори, Федот, разбой,
А возьми меня с собой.
Как внесешь меня в светелку
Стану я твоей судьбой.
Буду шить, стирать, варить,
За обиды не корить,
И играть табе на скрипке,
И клопов табе морить!..

Федот
Что за притча - не пойму?..
Ладно, лезь ко мне в суму!..
Там, на месте, разберемся,
Кто куды и что к чему!

Скоморох потешник
Принес Федот горлинку к себе, значит, в горенку. Сидит невесел, головушку повесил. И есть для кручины серьезные причины. Не сладилась охота у нашего Федота. А царь шутить не любит - враз башку отрубит. Сидит Федот, печалится, с белым светом прощается. Вспомнил про птицу, лесную голубицу. Глядь - а средь горенки заместо той горлинки стоит красна девица, стройная, как деревце!..

Маруся
Здравствуй, Федя!.. Ты да я
Мы таперь одна семья.
Я жена твоя, Маруся,
Я супружница твоя.
Что молчишь, мил друг Федот,
Как воды набрамши в рот?..
Аль не тот на мне кокошник,
Аль наряд на мне не тот?..
...

Федот
На тебя, моя душа,
Век глядел бы не дыша,
Только стать твоим супругом
Мне не светит ни шиша!..
Был я ноне - чуть заря
На приеме у царя,
Ну и дал мне царь заданье
В смысле, значит, глухаря.
Хоть на дичь и не сезон
Спорить с властью не резон:
Ладно, думаю, добуду,
Чай, глухарь, а не бизон.
Проходил я цельный день,
А удачи - хоть бы тень:
Ни одной сурьезной птицы,
Все сплошная дребедень!..
И таперь мне, мил дружку,
Не до плясок на лужку
Завтра царь за энто дело
Мне оттяпает башку.
А такой я ни к чему
Ни на службе, ни в дому,
Потому как весь мой смысел
Исключительно в уму!..

Маруся
Не кручинься и не хнычь!
Будет стол и будет дичь!
Ну ко станьте предо мною,
Тит Кузьмич и Фрол Фомич!
(Маруся хлопает в ладоши - появляются два дюжих молодца)
Коли поняли приказ
Выполняйте сей же час!

Молодцы
Не извольте сумлеваться,
Чай, оно не в первый раз!..

Скоморох потешник
А царь с послом уже сидят за столом. Рядом - ты глянь ка! - царевна да нянька. И все ждут от Феди обещанной снеди. Какая ж беседа без сытного обеда? А на столе пусто: морковь да капуста, укроп да петрушка - вот и вся пирушка. Гость скучает, ботфортой качает, дырки на скатерти изучает. Царь серчает, не замечает, как Федьку по матери величает. Вдруг - как с неба: каравай хлеба, икры бадейка, тушеная индейка, стерляжья уха, телячьи потроха - и такой вот пищи названий до тыщи! При эдакой снеди - как не быть беседе!..

Царь
Вызывает антирес
Ваш технический прогресс:
Как у вас там сеют брюкву
С кужурою али без?..

Посол
Йес!

Царь
Вызывает антирес
Ваш питательный процесс:
Как у вас там пьют какаву
С сахарином али без?..

Посол
Йес!

Царь
Вызывает антирес
И такой ишо разрез:
Как у вас там ходют бабы
В панталонах али без?

Посол
Йес!

Нянька
Постеснялся хоть посла б!..
Аль совсем башкой ослаб?..
Где бы что ни говорили
Все одно сведет на баб!

Царь
Ты опять в свою дуду?
Сдам в острог, имей в виду!
Я ж не просто балабоню,
Я ж политику веду!
Девка эвон подросла,
А тоща, как полвесла!
Вот и мыслю, как бы выдать
Нашу кралю за посла!
Только надо пользы для
Завлекать его не зля
Делать тонкие намеки
Невсурьез и издаля.

Нянька
Да за энтого посла
Даже я бы не пошла,
Так и зыркает, подлюка,
Что бы стибрить со стола!
Он тебе все «Йес» да «йес»,
А меж тем все ест да ест.
Отвернись - он пол Расеи
Заглотнет в один присест!

Царь
Али рот себе зашей,
Али выгоню взашей!
Ты и так мне распужала
Всех заморских атташей!
Даве был гишпанский гранд,
Уж и щеголь, уж и франт!
В кажном ухе по брильянту
Чем табе не вариянт?
Ты ж подстроила, чтоб гость
Ненароком сел на гвоздь,
А отседова у гостя
Политическая злость!..

Нянька
Как же, помню!.. Энтот гранд
Был пожрать большой талант:
С головою влез в тарелку,
Аж заляпал жиром бант!
Что у гранда не спроси
Он, как попка, - «си» да «си»,
Ну а сам все налегает
На селедку иваси!

Царь
Я за линию твою
На корню тебя сгною!
Я с тобою не шуткую,
Я сурьезно говорю!
Из Германии барон
Был хорош со всех сторон,
Дак и тут не утерпела
Нанесла ему урон.
Кто ему на дно ковша
Бросил дохлого мыша?
Ты же форменный вредитель,
Окаянная душа!..

Нянька
Да уж ентот твои барон
Был потрескать недурен!
Сунь его в воронью стаю
Отберет и у ворон.
С виду гордый - «я а» да «я а»,
А прожорлив, как свинья,
Дай солому - съест солому,
Чай, чужая, не своя!..

Царь
Ну, шпиенка, дай то срок
Упеку тебя в острог!
Так-то я мужик не злобный,
Но с вредителями строг.
Вот ответь мне - слов не трать!
Где царевне мужа брать?
Чай, сама, дурында, видишь
Женихов у ей не рать!
Кабы здесь толпился полк
В пререканьях был бы толк,
Ну а нет - хватай любого,
Будь он даже брянский волк!..

Царевна
Коли ты в Расее власть,
Дак и правь Расеей всласть,
А в мою судьбу не суйся
И в любовь мою не влазь!
В доме энтих атташе
По сту штук на этаже,
Мне от их одеколону
Аж не дышится уже!..

Царь
Коль любовь и вправду зла,
Дак полюбишь и посла.
А попутно мне поправишь
И торговые дела.
Я под энтот антирес
Сплавлю им пеньку и лес,
Вся обчественность согласна,
Только ты идешь вразрез!..

Царевна
Сколь бы ты не супил бровь
Повторяю вновь и вновь:
Индивид имеет право
На слободную любовь!
Может, дело наконец
И дошло бы до колец,
Кабы вдруг меня сосватал
Твой Федотушко стрелец!..

Царь
Цыц, дуреха!.. Замолчи!..
Тесту место у печи!
Ну-ка, марш к себе в светлицу
И сольфеджию учи!
А проклятого стрельца,
Наглеца и подлеца,
Я плетьми да батогами
Враз отважу от дворца!..

Скоморох потешник
Был у царя генерал, он сведенья собирал. Спрячет рожу в бороду - и шасть по городу. Вынюхивает, собака, думающих инако. Подслушивает разговорчики: а вдруг в стране заговорщики? Где чаво услышит - в книжечку запишет. А в семь в аккурат - к царю на доклад.

Царь
Что невесел, генерал?
Али корью захворал,
Али брагою опился,
Али в карты проиграл?
Али служба не мила,
Али армия мала,
Али в пушке обнаружил
Повреждение ствола?
Докладай без всяких врак,
Почему на сердце мрак,
Я желаю знать подробно,
Кто, куды, чаво и как!..

Генерал
Был я даве у стрельца,
У Федота удальца,
Как узрел его супругу
Так и брякнулся с крыльца.
Третий день - ей ей не вру!
Саблю в руки не беру,
И мечтательность такая,
Что того гляди помру!
А намедни был грешок
Чуть не выдумал стишок,
Доктора перепужались,
Говорят: любовный шок!..

Царь
Обошел меня стрелец!..
А ведь знал, что я вдовец!.
Ну-ка мигом энту кралю
Мне доставить во дворец!
А коварного стрельца
Сей же час стереть с лица,
Чтобы он не отирался
Возле нашего крыльца!..

Генерал
Умыкнуть ее - не труд,
Да народец больно крут:
Как прознают, чья затея,
В порошок тебя сотрут!
Дерзкий нынче стал народ,
Не клади им пальца в рот,
Мы не жалуем Федота,
А народ - наоборот!

Царь
Ты у нас такой дурак
По субботам али как?
Нешто я должон министру
Объяснять любой пустяк?
Чтоб худого про царя
Не болтал народ зазря,
Действуй строго по закону,
То бишь действуй... втихаря.
Ну а я уж тут как тут
Награжу тебя за труд:
Кузнецам дано заданье
Орден к завтрему скуют!..

Скоморох потешник
Целый день генерал ум в кулак собирал. Все кумекал в поте лица - как избавиться от стрельца. Да в башке мысли от напряга скисли. Вспомнил на досуге о старой подруге, Бабе Яге костяной ноге. Схожу ко к ней, она поумней!.. А та середь дубравы собирает травы, варит всяческие отравы. Как увидела генерала - все гербарии растеряла. Соскучилась в глуши без родственной души!..

Баба Яга
Ты чавой то сам не свой,
Не румяный, не живой!..
Али швед под Петербургом,
Али турок под Москвой?..
Съешь осиновой коры
И взбодришься до поры:
Чай, не химия какая,
Чай, природные дары!
В ейном соке, генерал,
Есть полезный минерал,
От него из генералов
Ни один не помирал!..

Генерал
Полно, бабка!.. Я не хвор!..
Отойдем ка за бугор!..
Расшугай ежей и белок,
Есть сурьезный разговор.
Тут у нас один стрелец
Шибко грамотный, стервец!..
Вот и вышло мне заданье
Извести его вконец!
Только как? Башку срубить
Дак молва начнет трубить!..
Не поможешь ли советом,
Как хитрей его сгубить?..

Баба Яга
Колдуй, баба, колдуй, дед,
Трое сбоку - ваших нет,
Туз бубновый, гроб сосновый,
Про стрельца мне дай ответ!
Коль он так ретив и скор,
Что с царем вступает в спор,
Пусть он к завтрему добудет
Шитый золотом ковер.
Чтоб на ем была видна,
Как на карте, вся страна.
Ну а коли не добудет,
То добытчика вина!..

Генерал
Ай да бабка! Ай да спец!
Вот и хлопотам конец!
Хош вынай тебя из ступы
Да министром во дворец!
Ноне с немцем нелады,
Далеко ли до беды,
А с тобою я готовый
Хош в разведку, хоть куды!
За добро плачу добром:
Хош - куницей, хош - бобром,
А не хош - могу монетой,
Златом али серебром!..

Баба Яга
Полно, голубь, не греши,
Убери свои гроши,
Я ведь энто не для денег,
Я ведь энто для души.
Будет новая беда
Прямиком спеши сюда.
Чай, и мы в лесу не звери,
Чай, поможем завсегда!..

Скоморох потешник
Зовет царь стрельца, удалого молодца. Ишо не дал задание, а уж сердит заранее. Руками сучит, ногами стучит, очами вращает, в обчем, стращает. Уж так ему охота извести Федота, что ажно прямо в костях ломота!..

Царь
Раздобудь к утру ковер
Шитый золотом узор!..
Государственное дело,
Расшибись, а будь добер!
Чтоб на ем была видна,
Как на карте, вся страна,
Потому как мне с балкону
Нет обзору ни хрена!
Не найдешь, чаво хочу,
На башку укорочу,
Передам табе с рассветом
Прямо в лапы палачу!

Скоморох потешник
Пришел Федот домой, от горя немой. Сел в уголок, глядит в потолок, ясные очи слезой заволок. Маня есть кличет, а он шею бычит, ничаво не хочет, супится да хнычет...

Маруся
Ты чаво сердит, как еж?
Ты чаво ни ешь ни пьешь?
Али каша подгорела,
Али студень нехорош?

Федот
Да какая там еда!
Царь лютует - прям беда!
Нет на энтого злодея
Ни управы, ни суда!
Раздобудь, кричит, ковер,
Шитый золотом узор,
Шириной во всю Расею,
В сто лесов и в сто озер!..

Маруся
Не кручинься и не хнычь!
Пусть лютует старый хрыч!
Ну ко станьте предо мною,
Тит Кузьмич и Фрол Фомич!..
(Маруся хлопает в ладоши - появляются два дюжих молодца.)
Коли поняли приказ
Выполняйте сей же час!

Молодцы
Не извольте сумлеваться,
Чай, оно не в первый раз!

Скоморох потешник
Наутро Федот - у царских ворот. Пришел на прием, и ковер при ем. Стоит улыбается, стражи не пугается. Царь удивился, аж икрой подавился. Злоба его точит, а показать не хочет. Делает взгляд, что вроде бы рад!..

Федот
Ты вчерась просил ковер,
Ну дак я его припер.
Все согласно договору
И рисунок, и колер.
Вся Расеюшка сполна
На ковре отражена.
Сей ковер табе в подарок
Соткала моя жена!..

Царь
Ай да ухарь! Ай да хват!
На сколькех же ты женат?
Али ты сосватал сразу
Цельный ткацкий комбинат?
У тебя, Федот, жена
Хоть умна, да все ж одна!
А соткать такое за ночь
Их дивизия нужна!..

Федот
Аль ковер не тешит взор?
Аль не тот в ковре узор?
Ну дак я его под мышку
Да и кончен разговор!
Чтоб не зря пропасть трудам,
Я купцам его продам,
И пущай он из Расеи
Уплывает в Амстердам!..

Царь
Мне б огреть тебя плетьми,
Четырьмя али пятьми,
Чтобы ты не изгалялся
Над сурьезными людьми!
Но поскольку я спокон
Чту порядок и закон,
Вот тебе пятак на водку
И пошел отседа вон!..

Скоморох потешник
Зовет царь генерала, штырь ему в забрало! У царя рожа на свеклу похожа, а когда он красный - он на руку опасный. Бьет, зараза, не больше раза, но попадает не мимо глаза. Энто генерал на себе проверял: с начала сказки ходит в повязке!..

Царь
Ну, браток, каков итог?
Обмишурился чуток?
Только сей чуток потянет
Лет примерно на пяток!
Ты у нас широк в плечах,
А башкой совсем зачах.
Вот умишко и поправишь
На казенных то харчах!..

Генерал
Упеки меня в острог
На какой угодно срок
Все одно сия наука
Не пойдет мне, дурню, впрок!
Мне бы саблю да коня
Да на линию огня!
А дворцовые интрижки
Энто все не про меня!

Царь
Ты мне, ваше благородь,
Брось горячку то пороть!
Ты придумай, как без сабли
Нам Федота обороть!
Ну а будешь дураком
Не ищи вины ни в ком:
Я тебе начищу рыло
Лично энтим кулаком!..

Скоморох потешник
Зря генерал руки потирал: не вышло с налета - погубить Федота. Опять у бедняги башка в напряге. А в башке - слышь ка! - ну хоть бы мыслишка! Думал думал, ничаво не надумал. Как ни крутись - без Яги не обойтись! Поперся опять в дубраву - искать на Федьку управу!..

Баба Яга
Ты чаво опять смурной?
Что причиной, кто виной?
Аль гишпанец гоношится,
Аль хранцуз пошел войной?
Вот из плесени кисель!
Чай, не пробовал досель?
Дак испей - и враз забудешь
Про мирскую карусель!
Он на вкус не так хорош,
Но зато сымает дрожь,
Будешь к завтрему здоровый,
Если только не помрешь!..

Генерал
Я опять насчет стрельца!
Нет беде моей конца!
Оттого я и хвораю,
Оттого и спал с лица.
До чего ж, подлец, хитер
Всем вокруг носы утер!
Сколь ты тут не колдовала,
А добыл он тот ковер!
Хоть на вид он и простак,
А башкой варить мастак,
Так что впредь колдуй сурьезней,
С чувством, так твою растак!

Баба Яга
Колдуй, баба, колдуй, дед,
Трое сбоку - ваших нет,
Туз бубновый, гроб сосновый,
Про стрельца мне дай ответ!
Так!.. Эге!.. Угу!.. Ага!..
Вот что вызнала Яга:
Пусть он сыщет вам оленя,
Чтоб из золота рога!..
Обыщи весь белый свет
Таковых в природе нет!
Энто я тебе, голуба,
Говорю, как краевед!..

Скоморох потешник
Зовет царь стрельца, удалого молодца. Не успел наш Федот утереть с рожи пот, а у царя злодея - новая затея. Царь бурлит от затей, а Федька потей! В обчем, жисть у Федьки - хуже горькой редьки!..

Царь
Ну ко, сбрось хандру и лень
И - в дорогу сей же день!
Государственное дело
Позарез нужон олень!
Коли ты царю слуга
Подь за горы, за луга
И сыщи мне там оленя,
Чтоб из золота рога.
Не гунди и не перечь,
А поди и обеспечь,
А не то в момент узнаешь,
Как башка слетает с плеч!..

Скоморох потешник
Пришел Федот домой, сопли - бахромой! Сел перед лучиной в обнимку с кручиной. Жена красавица на шею бросается, а он к жене и не прикасается! Сидит, плачет - горюет, значит!..

Маруся
Ты чаво глядишь сычом?
Аль кручинишься об чем?
Аль в солянке мало соли,
Аль бифштекс недоперчен?

Федот
Да какой уж там обед!
Царь замучил - спасу нет!
Поутру опять придется
Перед ним держать ответ!
Энтот царь лютей врага
Снова шлет меня в бега:
Отыщи, кричит, оленя,
Чтоб из золота рога!..

Маруся
Не кручинься и не хнычь!
Есть печали и опричь!
Ну ко станьте предо мною,
Тит Кузьмич и Фрол Фомич!
(Маруся хлопает в ладоши - появляются два дюжих молодца.)
Коли поняли приказ
Выполняйте сей же час!

Молодцы
Не извольте сумлеваться
Чай, оно не в первый раз!..

Скоморох потешник
Чуть свет Федот - у царевых ворот. Пришел на прием, и олень при ем. У царя от гнева закололо слева. Раздавил бы гниду, но не кажет виду. Сидит, зевает - злобу скрывает!..

Федот
Чай, заждался? Добрый день!
Глянь в окно, когда не лень!
Ты заказывал оленя
Ну дак вот тебе олень!
И - заметь! - рога на нем
Так и пыхают огнем,
От него без всякой лампы
По ночам светло, как днем!..

Царь
Тех оленей - ты не ври!
Нет ни в Туле, ни в Твери.
Что в Твери - в самом Багдаде
Их от силы штуки три!
А теперь прикинь, солдат,
Где Москва, а где Багдад!
Али ты смотался за ночь
До Багдаду и назад?..

Федот
Ну даешь, ядрена вошь!
И олень тебе не гож?
А вчерась мытарил душу:
Вынь оленя да положь!..
Коли ты и так богат,
Я верну его в Багдад.
Кто там нонича у власти?
То то парень будет рад!..

Царь
Ты мне, Федька, энто брось
Иль с башкою будешь врозь!
Я твои намеки вижу
Исключительно наскрозь!
Ну да ладно, за престиж
Разве черта не простишь!
Вот тебе пятак на водку
И катись куды хотишь!..

Скоморох потешник
Вызывает царь генерала - ажно прям из-под одеяла. Генерал в панике, ищет подштанники, понимает - зовут не на пряники! Царь на троне сидит - на весь мир сердит. Черный от злости, как ворон на погосте!..

Царь
Сколь не бился ты, милок,
Не попал Федот в силок!
Об тебе уже составлен
Фицияльный некролог.
Только надобно решить,
Как верней тебя решить:
Оглоушить канделябром
Аль подушкой задушить?..

Генерал
Оплошал я, государь!
Вот те сабля, хочешь - вдарь!
Только больше тем Федотом
Мне мозги не скипидарь!
Что дурак - не обессудь!
У меня иная суть!
Мне б куды-нибудь в атаку.
Аль на штурм куды-нибудь!..

Царь
Ты с мечом то боевой,
Только вот чаво усвой:
Побеждать Федота надо
Не мечом, а головой!
Ну а будешь так же скор,
Как ты был до энтих пор,
Я тебя, коровья морда,
Сам пристрою под топор!..

Скоморох потешник
Наш дурак снова ум напряг. А и было того ума - невеликие закрома. Думал думал - ничаво не надумал. Свистнул псов ораву - и к Яге в дубраву. Увидала та генерала - сиганула аж до Урала. Да опомнилась и вернулась: как бы хуже не обернулось!..

Баба Яга
Ты чавой то не в себе!
Вон и прыщик на губе!
Ой, растратишь ты здоровье
В политической борьбе!..
Спробуй заячий помет!
Он - ядреный! Он проймет!
И куды целебней меду,
Хоть по вкусу и не мед.
Он на вкус хотя и крут,
И с него, бывает, мрут,
Но какие выживают
Те до старости живут!..

Генерал
Ты мне, бабка, не крути!
Ты изыскивай пути!
Ты придумай, как Федота
До могилы довести!
Сколь не билась ты, Яга,
А не вышло ни фига!
Раздобыл Федот оленя
Драгоценные рога!
Ты башку себе продуй
Да потщательней колдуй.
Наш стрелец, как оказалось,
Не такой уж обалдуй!..

Баба Яга
Вообче то я хитра
В смысле подлости нутра,
Да чавой то мне севодня
Не колдуется с утра!..
Все и колет, и болит,
И в груди огнем палит!..
Я давно подозреваю
У себя энцефалит!..
Ой, чавой то худо мне!
Слышь, как хрумкает в спине?
Словом, раз такое дело
Я вообче на бюлютне!

Генерал
Захворала - не беда!
Съешь лягушку из пруда!
Нет надежней медицины,
Чем природная среда!
Ты морочить мне мозги
Даже думать не моги!
Лучше всю свою подлючесть
На работу напряги!
А полезешь на рожон
Выну саблю из ножон!
Ты хотя мне и подруга,
А порядок быть должон!..

Баба Яга
Колдуй, баба, колдуй, дед,
Трое сбоку - ваших нет,
Туз бубновый, гроб сосновый,
Про стрельца мне дай ответ!
Пусть Федот проявит прыть,
Пусть сумеет вам добыть
То Чаво На Белом Свете
Вообче Не Может Быть!
Ну, Федот, теперь держись!
Дело верное, кажись!
Вот уж энтого заданья
Ты не выполнишь ни в жисть!..

Скоморох потешник
Зовет царь стрельца, удалого молодца. Опять поручение государственного значения. Да когда же кончится энто мучение! А меж тем сказке - далеко до развязки!..

Царь
Исхитрись ка мне добыть
То Чаво Не Может Быть!
Запиши себе названье,
Чтобы в спешке не забыть!
А не выполнишь к утру
В порошок тебя сотру,
Потому как твой карахтер
Мне давно не по нутру!
Так что неча губы дуть,
А давай скорее в путь!
Государственное дело
Ты ухватываешь суть?

Скоморох потешник
Пришел Федот домой - жутче смерти самой! Бел как мел, лицом занемел. Сел у окна - в глазах пелена. Кинулась Маня, а он - ноль внимания!.. Будешь в печали, коли смерть за плечами!..

Маруся
Ну ко душу мне излей,
Отчаво ты черта злей?
Аль в салате по-милански
Не хватает трюфелей?..

Федот
Я твое, Марусь, меню
Исключительно ценю,
Только жисть мою, Маруся,
Загубили на корню!
Что мне делать? Как мне быть?..
Как беду мою избыть?
Приказал мне царь доставить
То Чаво Не Может Быть!..

Маруся
Не печалься и не хнычь!
Стоит только кинуть клич!
Ну ко станьте предо мною,
Тит Кузьмич и Фрол Фомич!
(Маруся хлопает в ладоши - появляются два дюжих молодца.)
Коли поняли приказ
Выполняйте сей же час!
Пауза.

Молодцы
Извиняемся, хозяйка,
Энто дело не про нас!
Кабы схемку аль чертеж
Мы б затеяли вертеж,
Ну а так - ищи сколь хочешь,
Черта лысого найдешь!
Где искать и как добыть
То Чаво Не Может Быть?
Ведь его ж на свете нету,
Сколько землю не копыть!..

Маруся
Не взыщи, мил друг Федот,
Не велик с меня доход!
Знать, судьба тебе, любимый,
Самому идти в поход!
За границей не блуди,
В чистоте себя блюди.
В разговоры не мешайся
Избегай пустых морок,
Избегай кривых дорог,
Думай больше о здоровье,
Ешь сметану и творог!..

Федот
Ты, Марусь, того, не трусь!
Образуется, Марусь!
Сполню царское заданье
И целехоньким вернусь!
Без меня не унывай!
Чаще фикус поливай!
Хош - играй на балалайке,
Хош - на пяльцах вышивай!
Ну а сунется такой,
Кто нарушит твой покой,
Мне тебя учить не надо:
Сковородка под рукой!..

Скоморох потешник
Ушел Федот в заморский поход. Узнал про то генерал - последний ум потерял. Бежит наш хитрец к царю во дворец - доложить, что стрельцу конец. Уж и дырку для ордена просверлил, толстомордина!..

Царь
Хороша ль, плоха ли весть,
Докладай мне все как есть!
Лучше горькая, но правда,
Чем приятная, но лесть!
Только если энта весть
Снова будет - не Бог весть,
Ты за эдакую правду
Лет на десять можешь сесть!..

Генерал
Докладаю: чуть заря
Федька поднял якоря!
Слава Богу, отвязались
От него, от упыря!
Вот пущай он, паразит,
По морям и егозит,
Нам с тобою энту харю
Больше видеть не грозит!..

Царь
Ну ко, нянька, подь сюды,
Принимайся за труды
Рви из темечка волосья
Те, которые седы.
А какие не седы,
Те расчесывай в ряды.
Да полегче гребешком то,
У меня там не сады!..

Нянька
Что ж чесать то, старый черт,
Коли лысину печет?!
У тебя ж тут кажный волос
Надо ставить на учет!..
И на кой тебе нужна
В энтом возрасте жена?
Ведь тебе же, как мужчине,
Извиняюсь, грош цена!..

Царь
Хоть волосьев я лишен,
А жениться я должон!
Шах персидский тоже лысый,
А имеет сорок жен!
Я ж хочу всего одну
Завести себе жену!
Нешто я в интимном смысле
И одну не потяну?..

Нянька
Дак у шаха то, видать,
Есть и силушка, и стать,
А тебя, сверчок ты дохлый,
С под короны не видать!
У тебя в твои лета
Сила все ж таки не та!
Поберег бы ты здоровье,
Ведь тебе уж больше ста!..

Царь
Эка важность - больше ста!
Лишь бы кровь была густа!
Говорят, любви покорны
Все буквально возраста!
Так что, нянька, хошь не хошь,
А и я на дело гож!
Коли все любви покорны,
Дак и я покорный тож!..

Нянька
Ты, дружок, из тех мужей,
Что безвреднее ужей:
Егозят, а не кусают,
Не сказать ишо хужей!
Чтоб чужую бабу скрасть,
Надо пыл иметь и страсть!
А твоя сейчас задача
На кладбище не попасть!..

Царь (Генералу)
Ну а ты чаво молчишь
Да медальками бренчишь?
Аль не видишь, как поганют
Государственный престиж?
Нянька гнет меня в дугу,
А министер - ни гуту!
Ты у нас по обороне,
Вот и дай отпор врагу!..

Генерал
Дак ведь бабьи то суды
Про мужчин всегда худы!
Ты в себе не сумлевайся,
Ты любовник хош куды!
Гордый профиль, твердый шаг,
Со спины - дак чистый шах!
Только сдвинь корону набок,
Чтоб не висла на ушах!..

Царь (Няньке)
Вот министер мне не враг,
Все как есть сказал без врак,
А ведь он мужик неглупый,
Не гляди, что он дурак.
От тебя ж - один бедлам,
Стыд царю, конфуз послам!
Я давно антиресуюсь,
Ты не засланная к нам?..
Не шпионь и не вреди,
А осмелишься - гляди:
Разговор у нас с тобою
Будет крупный впереди!..

Скоморох потешник
Едет царь к Мане - оказывать внимание. Сам в карете сидит, деколоном смердит, за царем свита - напудрена, завита, за свитою сундук - козинаки и фундук. Все честь по чести - едет царь к невесте!..

Царь
По заданию царя
Федька отбыл за моря!
В обчем, я его отседа
Сплавил, проще говоря!
Чтоб не бедствовать одной,
Становись моей женой!
А чаво?.. Мужик я видный
И на ласку заводной!..

Маруся
Не успел ишо Федот
Шагу сделать от ворот,
А уж вороны слетелись
На Федотов огород!..

Царь
Ты мне, девка, не дури!
Предлагают - дак бери!
Чай, к тебе не каждый вечер
Ходют вдовые цари!..
Сей же час, я говорю,
Собирайся к алтарю!
Очумела от восторга,
Дак нюхни нашатырю!

Маруся
Ты уж лучше, государь,
За другими приударь!
Мне ж забота - ждать Федота
Да глядеть на календарь!

Маруся
Хоть секи меня бичом,
Хоть руби меня мечом,
Все одно твоей супругой
Я не стану нипочем!

Царь
Полно, девка, - слухи врут!
Ждать стрельца - напрасный труд.
Он в каком-нибудь Гонконге
Жрет какой нибудь гриб фрут!
Ты сама, дуреха, взвесь:
Он то там, а ты то здесь!
Нет теперича Федота,
Был Федот, да вышел весь!

Царь
Ты, Марусь, меня не зли
И конфликт со мной не дли!
Мне намедни из Парижу
Гильотину привезли!
В свете сказанного мной
Становись моей женой!
У меня ведь тоже нервы,
Я ведь тоже не стальной!

Маруся
Уходи, постылый, прочь
И в мужья себя не прочь!
Не уйдешь - дак я могу и
Сковородкою помочь!

Царь
Ну ко те, что у дверей,
В кандалы ее скорей!
Энто что ишо за мода
Сковородками в царей!
Вот помаешься в тюрьме
И поправишься в уме!
Сколь ты, девка, не кобенься,
А поженимся к зиме!..

Маруся
Изловить меня, балда,
Много надобно труда!
До свиданья, друг мой ситный,
Может, свидимся когда!..
(Маруся превращается в голубицу и улетает.)

Скоморох потешник
Проплавал Федот без малого год. Ел халву, ел хурму - а свое держал в уму! Чудес в мире - как мух в сортире, а нужного чуда - не видать покуда. Тревожится Федот - время то идет! Решил без истерики - съезжу до Америки! Плывет Федот средь бескрайних вод, впереди - закат, позади восход. Вдруг средь похода - спортилась погода. Не было напасти - и на тебе, здрасьте, корабль - хрясь! - и распался на части!.. Стихла гроза - открыл Федот глаза: лежит на волне, невредимый вполне. Видит - островок торчит, как поплавок. Добрался до берега, думал - Америка. Вынул карту, сверил ка - ан нет, не Америка! Остров Буян, будь он окаян, - может, в карте какой изъян?! Сидит Федот икает, в обстановку вникает...

Федот
Сколь по прихоти царя
Я не плавал за моря,
Не видал паршивей места,
Откровенно говоря!
Ну и остров - прям тоска!
Сплошь из камня и песка.
И доколь хватает глазу
Ни речушки, ни леска!
Да оно бы не беда,
Кабы здесь была еда,
Окажись тут лебеда бы,
Дак сошла б и лебеда!..

Голос
Кто охочий до еды
Пусть пожалует сюды:
У меня еды навалом,
У меня ее пуды!
Вот, к примеру, получи,
Прям из печки калачи,
Вот жаркое из индейки,
Вот компот из алычи!
Вот колбасы, вот сыры,
Вот полцентнера икры,
Вот карибские омары,
Вот донские осетры!..
(Появляются столы с яствами.)

Федот
Энто что за чудеса?
Энто что за голоса?
Тут и спрятаться то негде
Окиян да небеса!
Окажи, хозяин, честь,
Покажись, каков ты есть!
Неприлично как то гостю
В одиночку пить да есть!
Чай, на острове твоем
Веселей скучать вдвоем
Где картишки раскидаем,
Где по чарочке нальем!..

Голос
Я бы рад, да мой портрет
Для меня и то секрет!
Сам порою сумлеваюсь,
То ли есть я, то ли нет!..
У меня забот не счесть:
Есть еда, да нечем есть,
Есть табак, да нечем нюхать,
Есть скамья, да нечем сесть!
Так устал за тыщу лет,
Что не в радость белый свет!
Думал было удавиться,
Дак опять же шеи нет!

Федот
Ай да встреча! Стало быть,
Я сумел тебя добыть
То Чаво На Белом Свете
Вообче Не Может Быть!
Чем, тоскуя да хандря,
Жисть расходовать зазря,
Может, сплаваешь со мною
До расейского царя?..
Прогуляйся, освежись,
С белым светом подружись!
Что за жисть без приключений,
Просто ужасть, а не жисть!..

Голос
Я полезных перспектив
Никогда не супротив!
Я готов хоть к пчелам в улей,
Лишь бы только в колефтив!
Дай приказ - и хоть куды,
Хоть на добычу руды!
Буду вкалывать задаром,
Без питья и без еды!
Я к любому делу гож,
Я в любые двери вхож,
Я тебе что хошь достану,
Хоть подкованную вошь!..

Федот
Вошь, оно, конечно, что ж?
Вошь, оно неплохо тож!
Но на энтой насекомой
Далеко не уплывешь!
Раздобудь мне лучше флот
Али лодку, али плот,
Раз уж ты такой искусный
В энтом деле полиглот!
Нам к утру, часам к пяти,
Надо быть уже в пути,
Потому как нас в Расее
Заждались уже, поди!..

Скоморох потешник
А царь меж тем не теряет времени - принимает посла людоедского племени. Лондоны парижи смазали лыжи, царю остались послы пожиже! Царь перед послом так и скачет козлом: мол, вот тебе дочка, бери ее - и точка! Знать, дела уж совсем худы, раз дошло до такой беды! Ну да ладно, бывает и хуже - лишь бы девка была при муже!..

Царь
Добрый день, веселый час!
Рады видеть вас у нас!
Вери гуд, салам алейкум,
Бона сэра, вас ист дас!
Кто вы родом?.. Сколь вам лет?..
Вы женаты али нет?
Не хотите ль с нашей фройлен
Покалякать тет а тет?

Нянька
Перед кем ты, старый бес,
Тут разводишь политес?
Твой посол, я извиняюсь,
Третий день как с пальмы слез!
Будь на ем хотя б картуз,
Не такой бы был конфуз,
А на ем же из одежи
Ничаво, помимо бус!..

Царь
Ты - шпиенка, энто факт!
Что ни брякнешь - все не в такт!
Ты ж со всею заграницей
Мне порушила контакт!
Я годами жду гонцов,
А она их - из сенцов!
За кого ж тогда царевну
Отдавать в конце концов?

Нянька
Ты взгляни ему в лицо:
Уши врозь, в носу кольцо!
Да и кожа вся рябая,
Как кукушкино яйцо!..
Даже я - чаво скрывать?
Не легла бы с ним в кровать!
Дак неужто нашу девку
За такого отдавать?..

Царь
Коли шансы на нуле,
Ищут злата и в золе!
Девка тоже в смысле рожи
Далеко не крем брюле!
Ей сойдет теперь любой
Хоть горбатый, хоть рябой,
Потому как и рябые
К нам не ломятся гурьбой!..

Нянька
Дак ведь он из диких мест,
Во – гляди, чаво он ест!
Помнишь вазу из топазу?
Слопал, ирод, - вот те крест!
Кабы он просил, злодей,
Лососины да груздей
Дак ведь жрет чаво попало,
От фарфору до гвоздей!

Царь
Что ни просит - он в гостях!
Все неси ему в горстях!
Чай, у нас нехватки нету
Ни в фарфоре, ни в гвоздях?
Коль лосось ему претит,
Пусть он жрет чаво хотит.
Ты подсунь ему на пробу
Колчедан и апатит.

Нянька
Да послы - им дай хоть яд!
На халяву все съедят!
Может, он и безопасный,
Но пущай за ним следят!
Ты скажи ему, как тесть:
Жри, мол, все, но знай, мол, честь!
Потому как он в запале
И супругу может съесть!

Царевна
Чтоб с таким - да выйти в свет?
Ну уж дудки!.. Ну уж нет!..
Он и так то неказистый,
Дак ишо и людоед!..
Да пущай он, троглодит,
Всю меня озолотит,
Никакой ответной страсти
Он во мне не возбудит!

Царь
Ты посла то отзови
Да побудь с ним визави,
А обтерпишься маленько
Там дойдет и до любви!
Коли энтот троглодит
Твою внешность разглядит,
Он навеки потеряет
К людоедству аппетит!..

Царевна
Сколь, папаша, ты ни ной,
Право выбора за мной!
Отравлюся, а не стану
Людоедовой женой!
А вот ежели придет
С предложением Федот,
Для меня из кандидатов
Энтон будет самый тот!..

Царь
Зарядила, как удод,
Что ни слово - то Федот!
Окромя Федота, нету
Ни печалей, ни забот!
Твой Федот теперь на дне,
В окиянской глубине,
И - поскольку утонумший
Не нуждается в жене!..

Царевна
Коли так оно и есть
Я отказываюсь есть!
Вот тебе моя, папаша,
Политическая месть!
Вот не стану есть икру,
Как обычно, по ведру,
И на почве истощенья
Захвораю и помру!..

Царь
Где ни плюнь, куды ни ткни,
От министров до родни
Все сплошные вольнодумцы,
Все вредители одни!..
Ну и жисть - аж в горле ком!
Нет сочувствия ни в ком!
Вот сыщу лесок поглуше
И устроюсь лесником!..

Скоморох потешник
Год прошел, другой идет - воротился домой Федот. А дома то нет, торчит один скелет, балки да стропила, да кругом крапива. А под карнизом комочком сизым свернулась птица, лесная голубица...

Федот
Ну ко, женушка, давай
Стол для мужа накрывай!
Доставай мне из духовки
Порумяньше каравай!
Наливай ядреных щей
Пожирней да погущей,
Я кощея стал тощее
От заморских овощей!
В цельном доме никого,
Кроме ветра одного!
Подозрительное дело,
Не случилось ли чаво?
(Голубица превращается в Марусю.)

Маруся
С возвращением, Федот!
Долго ж длился твой поход!
Аль забыл свою Марусю,
Что не ехал цельный год?
За границей то, поди,
Развлечений - пруд пруди!
Приглядел, небось, подружку
Да пригрелся на груди!..

Федот
Повидал я белый свет
Жозефин и Генриетт,
Но таких, как ты, красавиц
Среди них, Маруся, нет!
А ходил я за моря,
Хоть и долго, да не зря
Сполнил все ж таки заданье
Хитроумного царя!..

Маруся
Кабы ведал ты, Федот,
На кого ты тратишь пот,
Дак и шагу бы не сделал
От родимых то ворот!
Ты уехал - он, срамной,
Стал ухаживать за мной,
Уговаривал, охальник,
Стать евойною женой!

Федот
Да неужто?.. Ах, злодей!..
Вот и верь теперь в людей,
Вот и стой за честь мундира,
Вот за службу и радей!..
Ну да ладно, я ему
Растолкую, что к чему!
Я его до самых пяток
Распишу под хохлому!..
Хватит делать дураков
Из расейских мужиков!
Мне терять таперя неча,
Кроме собственных оков!

Скоморох потешник
Осерчал Федот, созвал честной народ. Решили соседи пособить Феде. Фрол взял кол, Устин взял дрын, Игнат взял ухват, Егор взял топор. И все за Федотом к царевым воротам. Навстречу им генерал, черт бы его подрал! Подскочил бочком, посверкал зрачком, произвел догляд - и к царю на доклад!..

Генерал
Там собрался у ворот
Энтот... как его... народ!
В обчем, дело принимает
Социяльный оборот!
А всему виной Федот,
Энто он мутит народ,
Подбивает населенье
Учинить переворот!..

Царь
Ну а ты у нас на кой,
С вострой саблею такой?
Мы ж за то тебя и держим,
Чтоб берег царев покой!
Опосля дождя в четверг
Дам ишо медальку сверх,
Только ты уж постарайся,
Чтоб народ меня не сверг!..

Генерал
Ишь, медаль!.. Большая честь!..
У меня наград не счесть:
Весь обвешанный, как елка,
На спине - и то их шесть!..
Охранять тебя от бед
Мне теперь резону нет!
Ты за собственную подлость
Сам должен держать ответ!..

Скоморох потешник
Дурило из дурил, а как заговорил! Хоть и злится царь, - а попробуй вдарь! Не такое время, чтобы бить в темя. Вышел царь на крыльцо, сделал строгое лицо, а на площади народу - вся Расея налицо!

Царь
Энто как же, вашу мать,
Извиняюсь, понимать?
Мы ж не Хранция какая,
Чтобы смуту подымать!
Кто хотит на Колыму
Выходи по одному!
Там у вас в момент наступит
Просветление в уму!

Федот
Что касается ума,
Он светлехонек весьма:
Слава Богу, отличаем
Незабудку от дерьма!
Ты пошто меня скорей
Отослал за сто морей?
Не затем ли, чтоб жениться
На супружнице моей?..

Царь
Энто где же ты, злодей,
Набрался таких идей,
Чтоб клепать чаво попало
На порядочных людей!
Да к лицу ли энто мне
Приставать к твоей жене?..
Вот и шли вас, обормотов,
В заграничные турне!..

Федот
Ты не больно то серчай,
Мы к тебе, чай, не на чай!
Ну а будешь гоношиться,
Съезжу в рыло невзначай!
О тебе, о подлеце,
Слава аж в Череповце!
Ты всему народу в душу
Наплевал в моем лице!..

Царь
Зря ты, Федя, для меня
Мой народ - моя родня.
Я без мыслей об народе
Не могу прожить и дня!..
Утром мажу бутерброд
Сразу мысль: а как народ?
И икра не лезет в горло,
И компот не льется в рот!
Ночью встану у окна
И стою всю ночь без сна
Все волнуюсь об Расее,
Как там, бедная, она?
А виновник - генерал,
Интриган и аморал!
Энто он, коровья морда,
Честь цареву обмарал!

Генерал
Что вы, братцы?.. Я ж за вас
Потерял в атаке глаз!..
Нешто я когда посмею
Супротив народных масс!..
Оправдаю. Отслужу.
Отстрадаю. Отсижу.
К угнетающей верхушке
Больше не принадлежу!..
А виновница - Яга!
Нет опаснее врага!
Перед ней и сам Горыныч
Так, - не змей, а мелюзга!
Ну ко, где ты, егоза?
Погляди людям в глаза!
Лично я не удержуся
Врежу саблей два раза!..

Баба Яга
А я - фольклорный элемент,
У меня есть документ.
Я вообче могу отседа
Улететь в любой момент!
За жару ли, за пургу
Все бранят меня, каргу,
А во мне вреда не больше,
Чем в ромашке на лугу!
Ну, случайно, ну, шутя,
Сбилась с верного путя!
Дак ведь я - дитя природы,
Хош дурное, но - дитя!
Коль судить, дак тех, двоих,
Соучастников моих.
Энто я по виду нечисть,
А по сути чище их!..

Федот
Ну и ушлый вы народ
Ажно оторопь берет!
Всяк другого мнит уродом,
Несмотря, что сам урод.
Хоть вобче расейский люд
На расправу и не лют,
Но придется мне, робяты,
Учинить над вами суд.

Царь
Пощади меня, стрелец!
Я - мерзавец! Я - подлец!
Я сошлю себя в Воронеж,
Я сошлю себя в Елец!..
Только не на Магадан,
Энто мне не по годам:
Я пока туды доеду,
Опасаюсь, дуба дам!

Генерал
Сознаю свою вину.
Меру. Степень. Глубину.
И прошу меня направить
На текущую войну.
Нет войны - я все приму
Ссылку. Каторгу. Тюрьму.
Но желательно - в июле,
И желательно - в Крыму.

Баба Яга
А куды ж меня, вдову?
Разве только что в Хиву!
Я и так уж на отшибе
Дальше некуда! - живу!..
Мне для отдыха души
Подошли бы Тетюши!
Тама в смысле медицины
Травы больно хороши!..

Федот
Мы посадим вас в бадью,
Кинем в море - и адью!
Обойдетесь и бадьею,
Не давать же вам ладью!
И неси вас окиян
Аж на остров на Буян!
Ну а чтоб не одичали,
Вот вам личный мой баян.
Правда, он - моя вина!
Не играет ни хрена,
Но какая никакая,
А культура вам нужна!

Царевна
Что касается царя,
Пусть он едет за моря.
Мне евойные проблемы
Глубоко до фонаря!
Он наказанный судьбой
За коварство и разбой.
Энто он, упырь проклятый,
Разлучал меня с тобой!
Слава Богу, наконец,
Узюрпатору конец,
И теперь мы можем смело
Отправляться под венец!..

Федот
Я бы рад, да мне в дому
Две супруги ни к чему!
Обратись на энту тему
К неженатому кому!..

Нянька
Ты никак сошел с ума?
Рыбка в сеть плывет сама!
Чай, не всем такое счастье
Достается задарма!
Али думаешь, за ней
Мало бегает парней?
В ейном списке кандидатов
Есть робяты недурней!
Все с волнением в крови
Ждут царевниной любви,
Конкуренция такая
Прям хоть дустом их трави!
Даве сватались чуть свет
Разом турок, грек и швед,
Дак с порогу получили
Отрицательный ответ!
А уж нищему стрельцу
Спесь и вовсе не к лицу.
Забирай, дурак, царевну
И тащи ее к венцу!..

Федот
Я не турок и не грек,
Я - семейный человек
И с женой моей Марусей
Не расстануся вовек!

Царевна
Стало быть, тебе невмочь
Горю девичью помочь?
Но ведь я ишо покамест
Как никак царева дочь!
Коли я не получу
От тебя чаво хочу
Ты отправишься отседа
Прямо в лапы к палачу!

Нянька
Где ты - ох и горяча!
Ноне сыщешь палача?
Он, кады папаню свергли,
Тут же задал стрекача!
Нам теперь - имей в виду!
Надо быть с толпой в ладу:
Деспотизм сейчас не в моде,
Демократия в ходу.
Уезжала б ты отсель
В энтот... как его... в Бруссель,
Раз такая происходит,
Извиняюсь, карусель!
Ты прости ее, Федот,
У нее в уму разброд,
У нее от книжек мысли
Стали задом наперед.
Начиталася Дюма
Вот и сбрендила с ума!
Перебесится маленько
Успокоится сама!..

Федот
Брось, царевна, не грусти!
И мослами не хрусти!
Что любовь у нас не вышла,
Ты за то меня прости!
Но поскольку я в долгу
Оставаться не могу,
Я тебе в твоем несчастье
Как сумею - помогу!
Я от Тулы до Торжка
Все обшарю до вершка,
Хоть со дна тебе морского
А добуду женишка!

Царевна
Я согласна!.. Только все ж
Не любой мне будет гож.
Я хочу такого мужа,
На тебя чтоб был похож!
Будь он швец там али жнец,
Лекарь, пекарь аль кузнец,
У меня одно условье:
Пусть он будет твой близнец!..

Федот
Я твою, дружок, мечту
Обязательно учту,
Хоть такие экземпляры
Все в Расее на счету.
Что касается ума
Дубликатов мне нема.
Впрочем, энто, я надеюсь,
Ты заметила сама.
Ну да слово молодца
Все ж не жиже холодца:
Раз уж я пообещался
Раздобуду близнеца!
А теперь, честной народ,
Вынь ка рожи из бород!
Чай, у нас не панихида,
А совсем наоборот!
Нам теперь не слезы лить,
Песни петь да меды пить!..
Ну ко встань передо мною,
То Чаво Не Может Быть!..

Голос
Я давно уж тут стою,
У крылечка на краю,
Жду, покамест ты закончишь
Совещанию свою!..

Федот
Угости честной народ
От заморских то щедрот!
Чай, они таковской пищи
Отродясь не брали в рот.
Предложи им наяву
Самаркандскую халву,
И турецкую фисташку,
И персидскую айву!
Ставь на скатерть все подряд
Шоколад и мармелад,
И голландскую грудинку,
И чухонский сервелат!
Не забудь швейцарский сыр,
Тот, который весь из дыр!
Закати нам пир на славу,
Каковых не видел мир!
Ну а коль попросит кто
Бражки граммов эдак сто
Так и быть!.. Сегодня можно!..
Слава Богу, есть за что!..

Скоморох потешник
Был и я на том пиру, ел зернистую икру. Пров ел плов, Филат ел салат, Устин ел галантин. А Федот стрелец ел соленый огурец. А как съел он огурец, тут и сказке конец! А что сказка дурна - то рассказчика вина. Изловить бы дурака да отвесить тумака, ан нельзя никак - ведь рассказчик то дурак! А у нас спокон веков нет суда на дураков!..

ПРО ФЕДОТА-СТРІЛЬЦЯ (вільний переклад П.Голубкова)

КАЗКА ДЛЯ ТЕАТРУ (за мотивами російського фольклору)

Скоморох-потішник

Вірте чи не вірте, а жив на білім світі
Федот-стрілець, молодцем-молодець.
Був той Федот ані красень, ні урод,
Ні рум'яний, ні блідИй, ні товстий, і ні худий,
Ні в меду, ні в золі, а так, взагалі.
Служба у Федота - рибалка та охота.
Царю - дичини та риби, Федотові – так, спасибі.
Гостей - наче на товчку, як насіння у огірку.
Один зі Швеції, інший з Греції,
Третій з Гавай - і всім жерти давай!
Хтось хоче омарів, а інший - кальмарів,
Третій - сардин, а годувальник - один!
От якось раз дають йому наказ:
З'явитися – ледь зоря, ще  вдосвіта - до царя.
Цар на вид сморчок, башка з кулачок,
Злостивості ж в єм - агромадний об`єм.
Дивиться на Федьку, як язвенник на редьку.
У Федьки від страху волога рубаха,
У скронях - гарчання, у пузі - бурчання,
Як мовиться, треба вже казки втручання...

Цар

На ранковий різносол
Аглицький прибув посол,
А у хаті в нас закуски -
Ппівскоринки та мосол.
Братику, готуйся, в путь.
Нам їстивного добудь
Глухаря, або куріпку,
Або ще кого-небудь.
Якщо ні - кого винити?
Я повине тебе вбити.
Бо державна справа, друже,
Думку ти зумів вловити?..

Федот

Зрозумів, хіба чому -
При моєму при уму?..
Не лаптями щі сьорбаю,
Розумію, що кому.
То ж, виходить, на мені
Вся політика зовнІ:
Не добуду як куріпки -
Бути світовій війні.
Що ж, щоб аглицький посол
З голодухи не був зол -
Голови не пошкодую,
Забезпечу різносол! ..

Скоморох-потішник

Слово царя - твердіш сухаря.
Пошле на ведмедя - підеш на ведмедя,
А куди діватися - треба, Федя!
Дичина та риба - чи меч і диба.
Обійшов Федот лісів, боліт кількасот,
Та все заздря - ні куріпки, ні глухаря!
Втомився - не хоче, та й справа до ночі.
Хоч даремна втома, а пора додому.
Раптом бачить - птиця, краса-голубиця,
Сидить, не таїться, рушниць не боїться

Федот

От нещастя, на біду,
Дичини ані слідУ.
Підстрелю ка голубицю,
Їжу хоч якусь знайду!
І скажу, до речі, я:
Лають голубів заздря.
Якщо голуб у підливі -
Він не гірше глухаря!...

Голубка

Ти, Федот, мене облиш,
Користі бо - ні на гріш,
І каструлю не наповниш,
І подушка не спушиш.
Бо ж, заморський пан і чин
Любить свіжий галантин,
А в мені – яке ж це м'ясо,
Так, не м'ясо - сміх один!..

Федот

Лісовик чи незвичайний,
Чи повітря нині п'яне,
Чи у вусі завелася
В мене вада, ще не знана?
Чи то з царських вже вікОн
Оголошено закон,
Щоб птахи заговорили,
Наче люди з язиком?..

Голубка

Не твори, Федот, розбою,
А візьми мене з собою.
Як внесеш мене в світлицю
Стану я твоєю долею.
Буду шити, буду прати,
За образи не картати,
І на скрипці тобі грати,
І клопів твоїх карати!..

Федот

Що за притча? – брак уму...
Лізь у торбу, хай йому!..
Розберемося на місці,
Хто куди і що кому!

Скоморох-потішник

Приніс Федот голубицю до себе, значить, в світлицю.
Сидить невеселий, голівоньку повісив.
І для журби-кручини серйозні є причини.
Не склалася охота бо в нашого Федота.
А жартів цар не любить - довбешку вмить відрубить.
Сидить Федот, чортихається, з білим світом прощається.
Згадав про птицю, лісову голубицю.
Зирк - а серед горенки, мабуть замість горлинки
Красна діва вертиться, та струнка, як деревце...

Маруся

Здрастуй, Федю!.. Ти та я
Ми тепер одна сім'я.
Жінка я твоя, Маруся,
Я супружниця твоя.
Любий, що мовчиш, Федот,
Як води набравши в рот?..
На мені не той кокошник,
Чи не той в мене капот?..

Федот

Так дививсь, душа моя,
День і ніч - століття б я,
Тільки стати чоловіком
Тут не світить ні раЯ!..
Був я нині - ледь зоря
На прийомі у царя,
Завдання дав цар важкеньке
В сенсі, значить, глухаря.
Хоч сьогодні не сезон,
Сперечатись не резон:
Думаю, гаразд, добуду,
Бо глухар – це ж не бізон.
Та прощлявся цільний день,
А удачі - хоч би пень:
Жодної важкої птиці,
Все суцільна дребедень!..
Тобто, милий мій дружку,
Не до танців на лужку.
Завтра цар мені за справу
Відрубає вже башку.
А такий я - ну кому?
Хоч на службі, хоч в домУ,
Весь бо сенс мій був, як звісно,
Тільки в розуиі цьомУ!..

Маруся

Не журися і не хничь!
Буде стіл й глухар у піч!
Станьте вмить переді мною,
Тит Кузьмич і Фрол Фомич!
(Маруся плескає в долоні - з'являються два дужих молодці)
Зрозумійте, як наказ
І вперед, тобто «атас»!

Молодці

Та не звольте сумніватись,
Бо воно ж не в перший раз!..

Скоморох-потішник

А цар з послом вже сидять за столом.
Поруч - ти глянь ка! - царівна та нянька.
Всі чекають від Феді обіцяної снєді.
Яка ж бесіда, діду, без ситного обіду?
А на столі не густо: ті морква та капуста,
Ті кріп та петрушка - ось і вся їх «юшка».
Гість позіхає, ботфортою качає
Та дірки на скатертині вивчає.
Цар серчає, не помічає,
Як по матері ФедькА величає.
Раптом - з неба ніби: коровай хліба,
ікри кадушка, індичкина тушка,
Юшка добряча, тельбухи телячі –
І ось такої їжі назв коло тищі!
А харчів при морі, люди – як же бесіді не бути…

Цар

Викликає інтерес
Ваш технічний весь прогрес:
Як у вас там сіють брукву
З кужурою, або без?..

Посол

Йес!

Цар

Викликає інтерес
Харчувальний ваш процес:
Як у вас там п'ють какао
З сахарином або без?..

Посол

Йес!

Цар

Викликає інтерес
І таке питання десь:
Як у вас там ходять баби
В панталонах або без?

Посол

Йес!

Нянька

Посоромився посла б!..
Чи довбешкою ослаб?...
Де б про що б не говорили
Все одно зведе до баб!

Цар

Знову ти в свою дуду?
Здам в острог, чекай біду!
Я ж не просто балаболю,
Я ж політику веду!
Дівка он як підросла,
А худа, як піввесла!
Ось і мислю, як віддати
Нашу кралю за посла!
Треба тут, користі для -
Залучати, та не зля,
Натяки тонкі робити,
Невсерйоз і мов здалля.

Нянька

Та за драного посла
Навіть я би не пішла,
Так і зиркає, падлюка,
Що б поцупив зі стола!
Він тобі все «Йес» на вид,
А між тим все їсть, бандит.
Відвернись - він півРосії
Заковтне в один присід!

Цар

Або рот собі заший,
Або вижену взаший!
Ти мені вже распужала
Всіх заморських «аташий»!
Був же тут гишпанський гранд,
І красунчик вже, і франт!
В кожнім вусі діаманти -
Чим тобі не варіант?
Ти ж підстроїла, щоб гість
Сів на гострий цвях кудись,
В результаті – в того гостя
Політична майже злість!..

Нянька

Пам'ятаю!.. Бо той гранд
Був пожерти надталант:
Вліз в тарілку з головою,
Аж заляпав жиром бант!
Що у гранда не запитали
Він, як попка, - «сі» та «сі»,
Ну а сам все налягає
На солоні івасі!

Цар

Та за лінію твою
Я на корені згною!
Я з тобою не жартую,
Я кажу серйозно: вб;ю!
А з Німеччини барон
Гарний був, як фараон,
Так і тут ти не втерпіла,
Знов порушила кордон.
Хто йому на дно ковша
Кинув дохлого мишА?
Ти ж шкідник по повній формі,
Окаянна ти душа!..

Нянька

Та вже «гарний» твій барон
Тріскав їжу, ніби слон!
У воронячу сунь зграю -
Відбере і у ворон.
Вигляд гордий - «йа» та «йа»,
Ненажерлива ж свиня,
Дай соломи - з'їсть солому,
Бо чужа, а не своя!..

Цар

Ну, шпигунка, дай-но строк -
Запроторю у острог!
Так-то я мужик не злісний,
Та суворий, бачить бог!
Ось скажи, япона-мать,
Де мене чекає зять?
Ти ж сама, дуринда, бачиш
Женихів у їй не рать!
Якби тут юрмився полк
В сперечання був би толк,
Тут - хапай хоч будь-якого,
Будь він навіть брянський вовк!..

Царівна

Коли ти в Росії князь,
Всмак правуй, бо князь – не грязь,
В мою ж долю не втручайся
І в любов мою не влазь!
У будинку аташе
Можна їх штук сто шерше,
І від їх одеколону
Аж не дихається вже!..

Цар

Як любов і справді зла,
Так полюбиш і посла.
А попутно і поправиш
Торгівельні всі діла.
Я під шлюбний бенефіс
Сплавлю їм пеньку і ліс,
Вся, вважай, громадськість згодна,
Тільки ти пішла врозріз!..

Царівна

Скільки б ти не супив бров
Повторю я знов і знов:
Індивід бо має право
На свободну вже любов!
Може, справа під кінець
І дійшла б вже до кілець,
Якби раптом мене сватав
Твій Федотушка стрілець! ..

Цар

Цить, дурепа! .. Помовчи!..
Тісту місце у печі!
Марш до себе у світлицю
І сольфеджіо повчи!
А проклятого стрільця,
І нахабу, і ловця,
Я, напевно, батогами
Враз відважу від вінця!..

Скоморох-потішник

Був у царя генерал, інформацію збирав.
Сховає в бороду пику - по місту шмига.
Винюхує, собака, думаючих інако.
Підслуховує розмовників: а раптом вони змовники?
Де чого почує - в книжечку занотує.
А о сьомій, ледь зоря - доповідь його в царя.

Цар

Що сумний ти, генерал?
Або кір який дістав,
Або брагою обпився,
Або в карти все програв?
Або служба не милА,
Або армія мала,
Або вбачив у гарматі
Ти дефекти стовбура?
Чесно докладай, земляк,
Чому на серці щось не так,
Знати прагну я докладно,
Хто, куди, чого і як!..

Генерал

Був я якось у стрільця,
У Федота молодця,
Як побачив його жінку
Так і гепнувся з крильця.
Третій день – як у виру!
Шаблю в руки не беру,
І мрійливість натякає,
Що того гляди помру!
А недавно був грішок
Ледь не вигадав віршОк,
Лікарі перелякаались,
Кажуть: це любовний шок…

Цар

Обійшов мене стрілець! ..
Адже знав, що я вдівець!.
Нумо миттю тую кралю
У палац, чи нанівець!
А підступного стрільця
Стерти зараз же з лиця,
Щоб він тут не отирався
Біля нашого крильця!..

Генерал

Хоч поцупити - не труд,
Та народець баламут:
Як прознають про затію,
В порошок тебе зітруть!
Надзухвалий став народ
Не клади їм пальця в рот,
Ми не жалуєм Федота,
Навпаки – народець, от!

Цар

Ти дурний у нас отак
По суботах, або як?
Мушу я хіба міністру
Все пояснювати? Жах!
Щоб худого про царя
Не базікали заздря,
Дій суворо за законом,
Тобто... краще втихаря.
Ну а я вже тут як тут
Нагороду за твій труд:
Ковалям дано завдання,
Орден за добу скують!..

Скоморох-потішник

Цілий день генерал розум в купу збирав.
В поті розбирав лиця - як позбутися стрільця.
Думки ж, як навмисно, від напрягу киснуть.
Ще зробив потугу – і згадав подругу,
То ж Баба Яга, кістяна що нога.
Сходжу скоріше, вона розумнІша!..
А та серед гаю трави збирає,
Варить для люду всілякі отрути.
Генерала як узріла - весь гербарій розгубила.
Скучно ж в глушині тишІ їй, спорідненій душі!..

Баба Яга

А чого ти сам не свій,
Не рум'яний, не живий!..
Або швед під Петербургом,
Або турки у Москві?..
З'їж з осики ось кори -
Підбадьорить до пори:
Чай, не хімія якась там,
Чай, природні це дари!
В її соці, генерал,
Є корисний мінерал,
І від нього з генералів
Жоден ще не помирав!..

Генерал

Повно, бабка!.. Я не хвор!..
Відійдемо за бугор!..
Їжаків шугни і білок,
Є розмова «ор-на-ор».
Тут у нас один стрілець
Дуже грамотний, стервець!..
Завдання мені і вийшло
Звести стервеця вкінець!
Тільки як? Довбешку збити
Так чутка почне сурмити!..
Чи не даш мені пораду,
Як хитріш його згубити?..

Баба Яга

Чаклуй, баба, чаклуй, дід,
Троє збоку - ваших слід,
Туз бубновий, пень сосновий,
Про стрільця дай заповіт!
Як настирливий буцім,
Що й цареві тяжко з ним,
Хай до завтра він добуде
Шитий золотом килим.
Щоб на нім була видна,
Вся країна, й не одна,.
А коли вже не добуде,
Те добувача вина!..

Генерал

Ай да баба! Ай да спець!
Ось і клопотам кінець!
Хоч виймай тебе зі ступи
Та в міністри навпростець!
Німці знов туди-сюди,
Чи далеко до біди,
А з тобою я готовий
В розвідку, чи хоч куди!
За добро плачу добром:
Білкою, або - бобром,
Чи монетою якоюсь,
Золотом, або сріблОм!..

Баба Яга

Повно, голуб, не гріши,
Прибери свої грошИ,
Адже це я не для грОшей,
Адже це я для душі.
Від нової десь біди -
Прямо поспішай сюди.
Адже в лісі ми не звірі,
Допоможемо зазавжди!..

Скоморох потішник

Кличе цар стрільця, удалого молодця.
Не дав завдання, але вмить сердитий вже заздалегідь.
І руками сукає, і ногами стукає,
Очима обертає, взагалі - лякає.
Вже так йому охота згубити Федота,
Що аж прямо в кістках ломота!..

Цар

Килим треба до зорі -
Золоті щоб візері!..
Це Державна, Федю, справа,
То ж будь добрий, хоч помри!
Щоб була на нім видна,
Вся країна, й не одна,
Бо мені з мого балкону
Огляду - аж ні хріна!
А не знайдеш, що хочу,
На довбешку вкорочу,
Передавши на світанку
В лапи катові-рвачу!

Скоморох-потішник

Прийшов Федот в дім свій, сам від горя німий.
Ну, сів у куток, в стелю вперився дружок,
Очі ясні вже сльозою заволік Федот чуток.
Маня їсти кличе, а він шию бичить,
Нічого не хоче, супиться та хниче...

Маруся

Чом сердитий, як їжак?
Не їси, не п'єш ніяк?
Або каша підгоріла,
Холодець чи не закляк?

Федот

Та яка там їжа та!
Цар лютує - прям біда!
І нема на лиходія
Ні управи, ні суда!
Килим роздобудь, кричить,
Хай він золотом блищить,
Шириною у Росію,
В сто лісів,  кричить, і вмить!..

Маруся

Не журися і не хничь!
Хай старий лютує хрич!
Станьте-но переді мною,
Тит Кузьмич і Фрол Фомич! ..
(Маруся плескає в долоні - з'являються два дужих молодці.)
Зрозумійте, як наказ
І вперед, тобто «атас»!

Молодці

Та не звольте сумніватись,
Бо воно ж не в перший раз!..

Скоморох потішник

На ранок джигіт – біля царських воріт.
На прийом буцім, килим теж при нім.
Щедро посміхається, варти не лякається.
Цар здивовано дивився, ледь ікрою не вдавився.
Злоба його точить, а показати не хоче.
Робить погляд, гад, начебто він рад!..

Федот

Вчора килим ти просив,
Ну так я його зловив.
Згідно з нашим договором,
І малюнок, як хотів.
І країна вся сповна
В ньому відображена.
Килим цей, цар – для спомину
Виткала моя дружина!..

Цар

Ай да ухарь! Ай да хват!
На скількох же ти жонат?
Чи посватав ти відразу
Цілий ткацький комбінат?
Ні, Федоте, та жона
Хоч розумна, все ж одна!
Виткати таке ось за ніч
Скільки треба їх – чорт зна!..

Федот

Чи ти килиму не радий?
Візерунок блідуватий?
Ну так я його під пахву
Та й поніс собі до хати!
Не пропасти щоб трудам,
Я купцям його продам,
І нехай собі з Росії
Він спливає в Амстердам!..

Цар

Батогів би, чорь візми,
В нагороду дали б ми,
Щоб ти, гад, не ізголявся
Над сурйозними людьми!
Та оскільки я спокон
Чту порядок і закон,
Ось п'ятак на чверть горілки
І - геть звідси, тобто - вон!..

Скоморох потішник

Цар кличе генерала, цвях йому в забрало!
В царя рожа - на буряк схожа,
Коли червоний – безперечно, він і на руку небезпечний.
Б'є, зараза, не більше разу,
Не мимо ока однак відразу.
Це вже генерал на собі перевіряв:
З початку казки несе пов'язку..

Цар

Підсумок який, браток?
Обдурився на шматок?
Тільки цей шматок потягне
Років мабуть на п'яток!
Ти широкий у плечах,
А довбешкою зачах.
Ось свій розум і поправиш
На казенних там харчах!..

Генерал

Запроторь мене в острог
На який завгодно строк
Все одне така наука
Мені, дурню, вже не в прок!
Мені б шаблю та коня
Та на лінію вогня!
А палацові інтрижки
Не про мене, бачу я!

Цар

Ти тут, ваша благородь,
Кинь гарячку то пороть!
Ти придумай, як без шаблі
Нам Федота поброть!
Ну а будеш вахлаком
Не шукай провини ні в ком:
Я тобі начищу рило
Особистим кулаком...

Скоморох потішник

Даремно генерал руки потирав:
Не вийшло з нальоту - погубити Федота.
Знову в бідолахи башка у напрягу.
А в макітрі - тишка! - Ну хоча б мислішка!
Думав думав, нічого не надумав.
Як ні крутися - без Яги не обійтися!
Поперся знову в діброву –
Про управу на Федька вести змову...

Баба Яга

Знову взяв пику смурну?
Хто виною, не збагну?
Чи іспанець гоношиться,
Чи хранцуз почав війну?
Ось, на випий цей кисіль!
Чай, не пробував? Це цвіль!
Випий трохи - враз забудеш
Про мирську всю карусель!
Він на смак не гарний теж,
Та тремтіння зніме все ж,
Будеш за добу здоровий,
Якщо тільки не помреш!..

Генерал

Знову я щодо стрільця!
Брак біді моїй кінця!
Ось тому я і хворію,
Ось тому і спав з лиця.
До чого ж, падлюка, хитрий
Всім носи навколо втер!
Скільки ти ні чаклувала,
А він килим !той припер!
Хоч на вигляд він простак,
А довбешкою - мастак,
То ж чаклуй-но посурйозніш,
З почуттям, твою розтак!

Баба Яга

Чаклуй, баба, чаклуй, дід,
Троє збоку – твій побит,
Туз бубновий, кіл сосновий,
Про стрільця мені дай звіт!
Так!.. Еге!.. Угу!.. Ага!..
Ось, дізналася Яга:
Оленя нехай він знайде,
Роги з золота, ага!..
Їх, хоч обшукай весь світ,
У природі - дефіцит!
Я тобі - як краєзнавець
Це кажу, як індивід!..

Скоморох потішник

Кличе цар стрільця, удалого молодца.
Не встиг наш Федот піт утерти от,
А в царя лиходія – вже нова затія.
Цар вирує, лиходій, а ти, Федька потій!
То ж життя у Федьки - гірше навіть редьки..

Цар

Скинь нудьгу і лінь, братень,
І - в дорогу сей же день!
Це Державна, Федю, справа -
Конче в знадобі олень!
Як цареві ти слуга,
Знай: тверда моя рука!
То ж знайди мені оленя,
Роги з золота, ага.
Не гунди, не супереч,
А піди і забезпеч,
Бо дізнаєшся миттєво,
Як башка злітає з плеч!..

Скоморох потішник

Прийшов Федот додому, в стані ніякОму!
Соплі – бахромою, в обнімку з журбою.
Дружина на шию кидається,
А він навіть не торкається!
Сидить, плаче - горює, наче...

Маруся

Чом ти дивишся сичем?
Чи кручина за плечем?
Чи в солянці мало солі,
Чи біфштекс недоперчЕн?

Федот

Та який вже там обід!
Цар замучив – купа бід!
Вранці знову доведеться
Перед ним робити звіт!
Цар лютіше ворогів
Знову шле мене в біги:
Відшукай, кричить, оленя,
Щоб із золота роги!..

Маруся

Не журися і не хничь!
Є печалі і опріч!
Станьте-но переді мною,
Тит Кузьмич і Фрол Фомич!
(Маруся плескає в долоні - з'являються два дужих молодці.)
Зрозуміли мій наказ?
То ж виконуйте зарАз!

Молодці

Та не звольте сумніватись,
Адже нам не в перший раз!..

Скоморох потішник

І зрання Федот - у воріт вже, от.
Прийшов на прийом, і олень при йом.
У царя від гніву закололо зліва.
Розчавив би гниду, не покаже виду.
Сидить, позіхає - злобу приховає...

Федот

Зачекався? Добрий день!
У вікно глянь, телепень!
Замовляв мені оленя
Ну так ось тобі олень!
Зауваж! – в рогах олень,
Пихкотять вогнем весь день,
І від них без лампи навіть
Видно і вночі, як вдень!..

Цар

Оленів тих - не мудри!
Ані в Тулі, ні в Твері.
Що в Твері - в самім Багдаді
Їх від сили штуки три!
А тепер прикинь, солдат,
Де Москва, а де Багдад!
Чи за ніч ти вже змотався
До Багдаду і назад?..

Федот

Ну даєш, Ядрена вош!
І олень тобі не гож?
Вчора ж сам митарив душу:
Вийми роги та полож!..
Коли ти і так багат,
Поверну його в Багдад.
Хто сьогодні там при владі?
Ось той хлопець буде рад!..

Цар

Кинь це, Федька, мені, ось, 
Без башки бо буде хтось!
Натяки твої я бачу
Майже виключно наскрозь!
Ну та ладно, за престиж
Хіба чорта не простиш!
П'ятачок ось на горілку
І котись куди хотішь!..

Скоморох потішник

Викликає цар генерала - прям з-під ковдри, зухвало.
В генерала паніка, шукає підштаники,
Розуміє ж - звуть не на пряники!
Цар на троні сидить, і - на весь світ сердитий.
Чорний від злості, як ворон на погості!..

Цар

Як ні бився ти, милок,
А зберіг Федота бог!
Складено отож про тебе
Фіціяльний некролог.
Треба тільки вирішити,
Як верніше порішити:
Чи то бити канделябром,
Чи подушкою душити?..

Генерал

Так, я схибив, Государь!
Ось і шабля, хочеш - вдарь!
Тільки більше тим Федотом
Мозок мій не скипидарь!
Дурень – вибач і забудь!
Бо у мене інша суть!
Куди-небудь би в атаку.
Чи на штурм чого-небудь!..

Цар

Та з мечем то ти герой,
Тільки от чого засвой:
Нам Федота бити треба
Не мечем, а головой!
Ну а будеш овном з гір,
Яким був ти до цих пір,
Вмить, бараняча ти морда,
Сам пристрою під сєкір!..

Скоморох потішник

Дурень як-ніяк розум знов напряг.
А було то його тьма – чи немає, чи чортма.
Думав думав – нічого не надумав.
Свиснув псів ораву - і до Яги на управу.
Та узріла генерала –
Аж гайнула до Уралу.
Схаменулася, повернулася:
Гірше щоб не обернулося..

Баба Яга

Ти чого це не в собі!
Он і прищик на губі!
Ой, розтратиш ти здоров'я
В політичній боротьбі!..
Заячий послід прийми!
Він – ядреніше чуми!
А цілющий - куди меду,
Хоч і смак, як в куркуми.
Хоч на смак крутий, мабуть,
І з нього, буває, мруть,
Але ті, що виживають,
Всі до старості живуть!..

Генерал

Ти мені, бабка, що не крути!
Треба тут шляхи знайти!
Ти придумай, як Федота
До могили довести!
Як ні билась ти, Яга,
А не вийшло ні фіга!
Роздобув Федот оленя
І роги також, ага!
То ж довбешку ти продуй
Та ретельніше чаклуй.
Наш стрілець, мені здається,
Не такий вже обалдуй!..

Баба Яга

Взагалі то я хитра
В сенсі підлості нутра,
Та чогось мені сьогодні
Не чаклується знутра!..
Все і коле, і болить,
І в грудях вогнем горить!..
Я підозрюю давно вже
У себе енцефаліт!..
Ой, чого-то зле мені!
Чуєш, хрумкає в спині?
Словом, я, така раз справа,
Взагалі на бюлютні!

Не мороч ти мозок мій,
Навіть думати не смій!
Краще всю свою подлючість
На роботу врозумій!
А полізеш на рожон
Вийму шаблю я з ножон!
Хоча й подруга мені ти,
Бути лад якийсь должон!..

Баба Яга

Чаклуй, баба, чаклуй, дід,
Троє збоку – ваші цить,
Туз бубновий, хрест сосновий,
Про стрільця дай відповідь!
Хай Федот проявить спритність,
Хай добуде нині вмить
Те Чого На Білім Світі
Взагалі не бачив Світ!
Ну, Федот, тримайся, брись!
Справа вірна вже, кажись!
Ось такого вже завдання
Не одюжиш ти ні в жисть!..

Скоморох потішник

Кличе цар стрільця, удалого молодця.
Знову призначення державного значення.
Та коли ж цим мукам вже кінець назначено!
А між тим у казки - далеко до розв'язки..

Цар

Исхитрися-но добути
Те Чого Не Може Бути!
Запиши собі цю назву,
В поспіху щоб не забути!
Не добудеш по добру -
В порошок тебе зітру,
Бо мені цей твій карахтер
Вжеі давно не по нутру!
Так що годі губи дуть,
А давай пошвидше в путь!
Як-ніяк, державна справа
Проникаєш ти у суть?

Скоморох потішник

Прийшов Федот з новиною - страшніше смерті самої!
Як крейда побілів, обличчям занімів.
Сів біля вікна - в очах пелена.
Маня йому браги, а він - нуль уваги...
Є на те причина, коли смерть за плечима...

Маруся

Ну ко швидко душу злив,
Ти від чого зліш бісІв?
Чи в салаті по-міланськи
Так бракує трюфелів?..

Федот

Я твоє, Марусь, меню,
Чесно, виключно ціню,
Та життя моє, Маруся,
Загубили на корню!
Що робити? Як тут бути?..
Як біду мою забути?
Цар доставити бажає
Те Чого Не Може Бути!..

Маруся

Не журися і не хничь!
Варто кинути мій клич!
Станьте-но переді мною,
Тит Кузьмич і Фрол Фомич!
(Маруся плескає в долоні - з'являються два дужих молодці.)
Зрозуміли як наказ,
То виконуйте в цей час!
Пауза.

Молодці

Вибачаємось, хазяйка,
Та ця справа не про нас!
Якби схемку якусь теж -
Ми б затіяли вертеж,
Ну а так - шукай де хочеш,
Дідька лисого знайдеш!
Де шукати, де лежить
Те Чого Не Бачив Світ?
Не знайти чого немає,
Скільки землю ні копить!..

Маруся

Вибачай вже, мій джигіт,
З мене тут малий дохід!
Знати, доля йти, коханий,
Самому тобі в похід!
За кордоном не блуди,
В чистоті себе блюди.
Уникай дурних морок
І кривих доріг, милок,
Думай більше про здоров'я,
Їж сметану і сирок!..

Федот

Ти, Марусь, не боягузь!
Уладнається, Марусь!
Царське завдання я справлю
І цілісінький вернусь!
Не сумуй одна, бувай!
Фікус часто поливай!
Хочеш - грай на балалайці,
Чи на пяльцах вишивай!
А поткнеться як такий,
Хто порушить спокій твій,
Тут тебе не треба вчити:
Сковородкою огрій!..

Скоморох потішник

Пішов джигіт в заморський похід.
Дізнався про те генерал – і чорт розум вкрав.
Біжить відразу до царя палацу –
Доповісти, що кінець образам.
Вже і дірку для ордена
Просвердлив, товстомордина!..

Цар

Добра звістка, чи фігня,
Докладай, чекаю я!
Гірка краще, але правда,
Чим приємна, а брехня!
Тільки знай: якщо вона
Знову буде - не бозна,
За таку ти можеш правду
Сісти років десять на!..

Генерал

Докладаю: ледь зоря
Підняв Федька якоря!
Відв'язалися від нього
(Слава Богу) - упиря!
Ось пущай він, паразит,
По морях і єгозить,
Нам з тобою оту харю
Більше бачити не слід!..

Цар

Ну ко, нянька, йди сюди,
Та приймайся за труди
Рви-но з тім'ячка волосся
Ті, що ссиві, як діди.
А які не сиві, ті
Порозчісуй без балди.
Та полегше гребінцем там,
Там у мене ж не сади!..

Нянька

Що ж чесати, старий ч…,
Колі лисину пече?!
У тебе ж того волосся -
Хоч на облік став вопче! ..
І потрібна на рожна
В віці древньому «жона»?
Чоловікові ж такому,
Вибачаюсь, гріш ціна!..

Цар

Хоч волосся не газон,
Одружитись я должон!
Перський шах також вже лисий,
А дружин - аж сорок, он!
Я ж хочу всього одну
Завести држину! Ну,
То ж невже, в інтимнім сенсі,
Я одну не потягну?..

Нянька

Так у шаха то, видать,
Є й силушка, і стать,
А тебе, цвіркун ти дохлий,
З під корони не дістать!
В тебе вже в твої літа
Сила все ж таки не та!
Поберіг би ти здоров'я,
Бо тобі ж вже більше ста!..

Цар

Тю, важливість - більше ста!
Аби кров була густа!
А любові тій - покірні
Всі віки, ти - темнота!
Так що, нянька, хошь, не хошь,
А я теж на справу гож!
Як любові всі покірні -
Я покірний їй також!..

Нянька

Друже, ти вже з тих мужів -
Нешкідливіше вужів:
Єгозять, а не кусають,
Не сказати гірших слів!
Чужу бабу щоб хапати,
Треба пристрасть добру мати!
А твоє завдання зараз
Кладовище обминати!..

Цар (Генералу)

Ну а ти чого мовчиш
Та медальками бряжчиш?
Чи не бачиш, як поганять
Мій Державницькй престиж?
Нянька гне мене в дугу,
А міністер - ні гугу!
Ти ж у нас за оборону,
Ось, дай відсіч ворогу!..

Генерал

Адже бабські ті суди
Про наш стан завжди худі!
Ти в собі не сумнівайся,
Ти коханець хоч куди!
Гордий профіль, твердий фах,
Зі спини - так чистий шах!
Тільки зруш корону набік,
Щоб не висла на вухАх!..

Цар (няньці)

Ось не ворог він мені,
Розповів все без брехні,
Не дурний мужик він адже,
Хоча вчинки всі дурні.
А від тебе ж, тьху – бедлам,
Сором нам, конфуз послам!
Я давненько вже цікавлюсь,
Ти не заслана в мій храм?..
Не шпигуй і не шкоди,
А насмілишся - гляди:
Доведуть тебе розмови
До великої біди!..

Скоморох потішник

Їде цар до Мані – сер;йозні є плани.
Сам в кареті сидить, деколоном смердить,
За царем свита - напудрена, завита,
А за свитою сундук - козинаки і фундук.
Все честь по честі - їде цар наречену завести..

Цар

Розпорядженням царя -
Федька канув за моря!
Відіславши його звідси,
Як простіше - сплавив я!
Бідувати жах одній,
Наречений - я вже твій!
А чого?.. Мужик я видний
І на ласку заводний!..

Маруся

Не зробив ще мій Федот
Від воріт і кроку, от,
А вже ворони злетілись
На Федотов на город!..

Цар

Ти тут, дівко, не дури!
Пропонують - так бери!
Не щовечора ж до тебе
Ходять вдовиї царі!..
Зараз же, я повторю,
Приготуйсь до вівтарю!
А від щастя очманіла,
Так нюхни нашатирю!

Маруся

Ти вже краще, государ,
За ким іншим приударь!
Тут турбота без Федота -
Знай, дивись на календар!

Цар

Повно, дівка, - справа - бруд!
Не чекай - даремний труд.
Він в якомусь там Гонконзі
Вже жере якийсь грейпфрут!
Ти сама, дурепа, зваж:
Ти то тут а він там аж!
Тож немає вже Федота,
Вийшов весь Федот в тираж!

Маруся

Хоч карай мене бичем,
Хоч рубай мене мечем,
А дружиною твоєю
Я не стану й з калачем!

Цар

Ти, Марусь, мене не зли
І конфлікту не твори!
Мені вчора ще з Парижу
Гільйотину привезли!
То ж на сказане зважай
! дружиною ставай!
Бо у мене ж теж є нерви,
Не сталевий я, вважай!

Маруся

Осоружний, геть іди,
Спонукаєш до біди!
Не втечеш – сковородою
Можу я допомогти!

Цар

Гей, хто двері відчинив,
У кайдани гіршу з дів!
Адже що це ще за мода
Сковорідками в царів!
Ось посидиш у тюрмі -
Будеш знову в розумі!
Скільки, дівко, ні кобенься,
А весілля до зими!..

Маруся

Ти, балда, мене злови!
Здоровенькі всі були!
До побачень, друже ситний,
Чи побачимось коли!..
(Маруся перетворюється на голубку і відлітає.)

Скоморох потішник

Проплавав Федот майже рік от-от.
Їв халву, їв хурму - а своє мав в уму!
Чудес у ширі - як мух в сортирі,
А потрібного чуда - не бачив покуда.
Тривожиться стрілець - часу вже кінець!
Потім: «Без істерики - з'їжджу до Америки!»
Пливе Федот серед безкрайніх вод,
Десь по курсу - захід, схід – позаду, от.
Смак походу - зіпсувала погода.
Не було напасті - і на, як здрастє,
Корабель - хрясь! - на шматки розпавсь..
Стихла гроза в ночі - відкрив Федот очі:
Лежить на хвилі ничком, неушкоджений цілком.
Острівець-бугорок стирчить, як поплавок.
Дістався до берега, думав - Америка.
Вийняв карту, звірив ка - ан ні, не америка!
Острів Буян, будь він Окаян, -
Може, в карті який обман?!
Сидить Федот гикає, в обстановку вникає ...

Федот

Скільки з примхою царя
Я не плавав за моря,
Місць паршивіше не бачив,
Це відверто, не зазря!
Ну і острів - прямо тьху!
Весь з каміння і піску.
Доки ока вистачає -
Ані річки, ні ліску!
Та воно б і не біда,
Якби їжа та вода,
Виявись тут лобода би,
Так зійшла б і лобода!..

Голос

Хто до їжі хоч куди 
Завітає хай сюди:
Їжі в мене тут навалом,
В мене тут її пуди!
Ось, отримай, прям з печі,
Ці духмяні калачі,
Ось печеня є з індички,
Ось компот є з аличі!
Ось ковбаси, от сири,
Півцентнера ось ікри,
Ось карибські є омари,
Ось донські є осетри!..
(З'являються столи з наїдками.)

Федот

Що за диво, Бог єси?
Що ото за голоси?
І сховатися ж тут ніде
Океан та небесІ!
Ти надай, господар, честь,
Покажись, який ти єсть!
Непристойно якось гостю
Їсти й пити смак цей весь!
Бо, напевно, бачить Бог:
Нудьгувати краще вдвох
Де картишки розкидати,
Де по чарці за обох!..

Голос

Я би радий, та портрет
І для мене - мій - секрет!
Сам, бувало, сумнівався,
Чи то я, чи то бешкет!..
А турбот – і не злічити:
Їжа є, а їсти - нічим,
Нічим і тютюн понюхать,
Навіть сісти нічим десь!
Тищу років - стільки бід,
Що не в радість білий світ!
І повіситись вже думав,
Так і шия - дефіцит!

Федот

Ай да зустріч! Стало бути,
Я зумів тебе добути -
Те, Чого На Білім Світі
Взагалі не може бути!
Чим, сумуючи й хандря,
Витрачати час зазря,
Може, сплаваєш зі мною
До російського царя?..
Прогуляйся, освіжись,
З білим світом подружись!
Що за жисть, пригод ніяких,
Просто ужасть, а не жисть!..

Голос

Та корисних перспектив -
Зроду я не супротив!
Хоч до бджіл піду у вулик,
Аби тільки в колектив!
Дай наказ - і хоч куди,
Хоч видобуток руди!
Задарма копати буду,
І без їжі, й без води!
Я до будь-яких справ гож,
В будь-які я двері вхож,
Я тобі хоч що дістану,
Хоч підковану вже вош! ..

Федот

Воша, це, звичайно, теж
Непогана річ, еге ж!
На такій але комасі
Недалеко упливешь!
Роздобудь-но краще флот
Або човен мені, от,
Раз вже вправний отакий ти,
У цій справі поліглот!
Нам до ранку, до п'яти,
Треба буде відпливти,
Бо, напевно, у Росії
Зачекались нас, піди!..

Скоморох- потішник

А цар не втрачає часу, як заведений - приймає посла людожерського племені.
Лондони й Парижі змастили лижі, царю залишилися посли пожиже!
Цар перед послом так і скаче козлом:
Мовляв, ось тобі донька-лапка, бери її - і крапка!
Мабуть справи вже зовсім худі, раз дійшло до такої біди!
Ну та ладно, буває й гірше - аби дівці чоловіка скоріше..

Цар

Добрий день, веселий час!
Раді бачити вас в нас!
Вері гуд, салам алейкум,
Бона сера, вас іст дас!
Хто ви родом?.. Хто в рідні?..
Ви одружені чи ні?
Не бажаєте чи з фройлен
тет а тет погомоні?

Нянька

Перед ким, старий ти біс,
Політесом розодивсь?
Твій посол, я вибачаюсь,
Третій день як з пальми зліз!
Будь на нім хоча б картуз,
Не такий би був конфуз,
А на ньому ж з одежини
Ну нічого, окрім бус!..

Цар

Ти - шпигунка, точно, факт!
Що ні брякнешь - все не в такт!
Ти ж з усім цим закордоном
Весь порушила контакт!
Я чекаю рік гінців,
А вона їх – геть з сінців!
За кого ж тоді царівну
Віддамо в кінці кінців?

Нянька

Ти поглянь йому в лице:
Вуха, ніс – там скрізь кільце!
Та й рябав нього вся шкіра,
Як зозулине яйце!..
Навіть я – такі діла -
З ним у ліжко б не лягла!
Так невже ж я нашу дівку
За такого б віддала?..

Цар

Коли шанси на нулі,
Скарб шукають і в золі!
Дівка теж у сенсі пики
Я б сказав не крем брюле!
Їй зійде тепер любий
Хоч горбатий, хоч рябий,
Бо до нас тепер юрбою
Вже не ломляться й рябі!..

Нянька

Але він же з диких місць,
Подивись-но, що він їсть!
Бачив вазу ту, з топазу?
Ірод зжер – ну, хоч хрестись!
Лиходій, якби просив,
Лососини чи груздів,
Так жере ж все, що попало,
Від фарфору до цвяхів!

Цар

Що ні просить - він в гостях!
Все неси, забувши жах!
Дефіциту ж в нас немає
В порцеляні, чи в цвяхах?
Як лосось не в апетит,
Хай жере, чого кортить.
Ти підсунь йому на пробу
Колчедан і апатит.

Нянька

Та посли - їм дай хоч гать!
На халяву все з'їдять!
Може, він не небезпечний,
Та хай стежать: тать є тать!
Ти скажи йому, як тесть:
Жри, але, мовляв,  знай честь!
Бо колись він у запалі
І дружину з'їсть – ось хрест!

Царівна

Щоб з таким - у світ, мін гер?
Ну вже дудки!.. Не тепер!..
Він і так то непоказний,
Та до того й людожер!..
Та нехай він, троглодит,
Всю мене озолотить,
Пристрасті хоч будь-якої 
Він в мені не породить!

Цар

Ти посла то відзови
Та побудь з ним візаві,
А обтерпишся маленько -
До любові, се ля ві!
А кол цей троглодит
Вже розгледить весь твій вид,
Він до людоїдства втратить
Вже навіки апетит!..

Царівна

Хоч, папаша, йди війною,
Право вибору за мною!
Отруюся, а не стану
Людожера пристяжною!
А якщо зробив би от
Пропозицію Федот,
Той для мене з кандидатів
Саме той був, о май гот!..

Цар

Зарядила, «о, май гот!»,
Що ні слово - то Федот!
Мов, немає крім Федота
Ні печалей, ні турбот!
Твій Федот тепер на дні,
В океанській глибині,
А у тих, хто  вже втопився,
Всі дружини не в ціні!..

Царівна

Коли так воно і є,
Їжа – діло не моє!
Ось тобі моя, папаша,
Політична помста це!
Ось не їстиму ікру,
Як звичайно, по відру,
І на виснаження грунті
Занедужаю й помру!..

Цар

Де ні плюнь, куди ні ткни,
Від міністрів до рідні
Всі суцільні вільнодумці,
Шкідники кругои одні!..
Ну життя - у горлі ком!
Співчуття нема ні в ком!
Відшукаю ліс глухіше,
Попрацюю лісником!..

Скоморох потішник

Рік пройшов, йде другий – от повернувся і Федот.
А хата то вщент, стирчить один скелет,
Балки згорілі, та кругом кропива.
А під карнизом комочком сизим
Згорнулася птиця, лісова голубиця...

Федот

Ну ко, жіночко, давай
Стіл для гостя накривай!
Діставай мені з духовки
Порум;яніш коровай!
Наливай ядрених щей
Помасніше, погущей,
Я Кощія став тощее
Від заморських овочей!
У будинку ж - нікого,
Окрім вітру одного!
Підозріла тобто справа,
Чи не сталося чого?
(Голубка перетворюється на Марусю.)

Маруся

Ну, з поверненням, джигіт!
Довго ж твій тривав похід!
Чи забув свою Марусю,
Що не їхав, пройдисвіт?
За кордоном то - світи,
Там розваг - ставок гати!
Наглядів, мабуть, подружку
Та пригрівся десь і ти!..

Федот

Бачив світ я тет-а-тет
Жозефін і Генрієт,
Та таких, як ти, красунь там
Серед них не цвів букет!
А ходив я за моря,
Хоч і довго, не зазря
Виконав таки завдання
Хитромудрого царя!..

Маруся

Якби відав ти, джигіт,
На кого качаєш піт,
Так і кроку не зробив би
Від родимих то воріт!
Ти поїхав - він, срамний,
В хаті доглядав моїй,
Умовляв мене, бешкетник,
Щоб в дружини йшла мерщій!

Федот

Та невже?.. Ах, лиходій!..
Ось і вір в людей, не дій,
Ось і стій за честь мундира,
Ось за службу і радій!..
Ну та добре, я йому
Розтлумачу, що кому!
До самих паганих п'яток
Розпишу під хохлому!..
Не робив щоб баранів
Вже з російських пацанів!
Мені ж нічого втрачати,
Окрім власних кайданів!

Скоморох потешник

Розсердився Федот, чесной скликав народ.
Вирішили сусіди пособити джигіту.
Фрол взяв кілок,
Устин взяв дрин,
Гнат взяв рогач,
Єгор узяв сокиру.
І всі за Федотом під цареві ворота.
Назустріч їм генерал, чорт його батька знав!
Підскочив бочком, поблищав очком,
Оцінив їх вид - й до царя на звіт...

Генерал

Там біля воріт вже, от -
Той... ну, як його... народ!
Тобто, справа вже приймає
Соціальний оборот!
А виною цей Федот,
Каламутить він народ,
Підбиває він громаду
На новий переворот!..

Цар

Ну а ти у нас на кой, а
З гострой саблею такою?
Я ж за те тебе й тимаю
Для царевого спокою!
Після дощику от-от
Дам ще пару нагород,
Тільки ти вже постарайся,
Щоб не скинув нас народ!..

Генерал

Тю, медаль!.. Велика вість!..
Їх у мене завались:
В нагородах, як ялинка,
На спині - і то їх шість..
Сам себе охороняй,
Не резон мені, вважай!
Ти за власну свою підлість
Сам тепер відповідай!..

Скоморох потешник

Дурило з дурил, а як заговорив!
Хоч і злиться цар, - але спробуй вдарь!
Не такий бо час - бити в тім'я враз.
Цар на ганок поспішив,
Посуворіш вид зробив,
А на площі тій народу –
Вся Росія  - диво з див!

Цар

Все це як же, вашу мать,
Вибачаюся, приймать?
Ми ж не Хранція якась там,
Щоб тут смуту піднімать!
Хто схотів на Колиму
Що ж, виходь по одному!
Вмить у декого настане
Там просвітлення в уму!

Федот

Щодо розуму хана,
Він світльохонький сповна:
Слава Богу, відрізняє
Незабудку від лайна!
Ти пошто мене дурив,
Відіслав за сто морів?
Одружитися тим часом
На дружині захотів?..

Цар

Де ж то лиходій оцей
Нахватав таких ідей,
Щоб клепати що попапо
На порядних на людей!
Та чи мій дозволить чин
Приставати до дружин?..
Посилай такого дурня
Закордонних до країн!..

Федот

Ти права тут не качай,
Ми прийшли, чай, не на чай!
Ну а будеш гоношитись,
З'їжджу в рило, помічай!
Про негідності бо ці
Слава аж в Череповці!
Ти всьому народу в душу
Наплював в кінців кінці!..

Цар

Це все, Федю, маячня,
Мій народ - моя рідня.
Без думок про свій народ я
Не прожив ще ані дня!..
Вранці мажу бутерброд
Думка вмить: а як народ?
І ікра не лізе в горло,
І компот не ллється в рот!
І вночі немає сна,
Все стою біля вікна
В хвилюванні про Росію,
Як там, бідна, як вона?
Винуватець - генерал,
Інтриган і аморал!
Він, коров'яча та морда,
Честь цареву обмарал!

Генерал

Що ви, братці?.. Я ж за вас
Око втратив у свій час!..
Нешто я коли посмію
Супротив народних мас!..
Виправдаю. Відслужу.
Відстраждаю. Відсиджу.
До гнітючої верхівки
Більше не належу!..
Винуватиця - Яга!
Небезпечніш ворогА!
Перед нею змій Горинич -
Дрібнота і мелюзга!
Де Яга? Ану з;явись,
Людям в очі подивись!
Бо не втримаюся, бабо,
Вріжу шаблею кажись!..

Баба Яга

А я - фольклорний елемент,
Є у мене документ.
Полетіти можу звідси
Я у будь-який момент!
І за спеку, й за пургу
Лають всі мене, каргу,
Шкоди ж у мені не більше,
Чим в ромашці на лужку!
Випадково, в жарті я
Трохи збилася з путя!
Адже я - дитя природи,
Хош погане, та ж - дитя!
Як судити - треба тих,
Співучасників моїх.
Я по виду тільки нечисть,
А нутром чистіше їх!..

Федот

Ну і ушлий ви народ
Бере острах навіть, от!
Звати іншого уродом,
Коли більший сам урод.
Взагалі російський люд
На розправу хоч не лют,
Доведеться все ж, хлоп;ята,
Учиню над вами суд.

Цар

Пощади мене, стрілець!
Я - мерзотник! Я - скопець!
Я сошлюся у Воронеж,
Я пошлюся у Єлець! ..
В Магадан не треба, ах,
Це мені не по роках:
Поки я туди доїду,
Встигну дуба дати, жах!

Генерал

Визнаю свою вину.
Міру. Ступінь. Глибину.
І зіслати мене прошу
На поточну десь війну.
Нема війн - я все прийму:
Каторгу, або тюрму.
Але бажано - у липні,
І ще бажано - в Криму.

Баба Яга

А куди ж мене, вдову?
Хіба тільки що в Хіву!
Я і так вже на відшибі
Далі нікуди! - Живу ..
Для вдовиної душі
Підійшли би Тетюши!
Там бо, в сенсі медицини,
Трави надто хороші!..

Федот

Вас посадимо в баддю,
В море кинемо - й адью!
Обійдетеся й баддею,
Не давати ж вам ладдю!
І неси вас океян
Аж на острів на Буян!
Ну а щоб не здичавіли,
Ось вам мій старий баян.
Правда, він - моя вина!
Щось не грає ні хріна,
Та культура ж вам потрібна,
Хоч ніяка хай вона!

Царівна

Що стосується царя,
Хай він їде за моря.
А мені його проблеми
Глибоко до ліхтаря!
Він покараний, злодІй
За підступність і розбій.
Це ж бо він, упир проклятий,
Заважав дочці своїй!
Слава Богу, молодець,
Узурпатору кінець,
І ми можемо сміливо
Вирушати під вінець!..

Федот

Я би радий, та в дому
Дві дружини – йди в тюрму!
Пропонуй цю шлюбну схему
Нежонатому кому! ..

Нянька

В тебе розуму нема?
Рибка в сіть пливе сама!
А не всім таке от щастя
Дістається задарма!
Чи ти думаєш скоріш
Женихів в царівни шиш?
Там у списку кандидатів
Є хлоп;ята не дурніш!
З хвилюванням у крові
Всі чекають візаві,
Конкуренція така там
Прям хоч дустом їх трави!
Вчора сватався квартет
Турок, грек, араб і швед,
Так отримали з порогу
Негативнний парітет!
А для жебрака стрільця
Пиха ця не до лиця.
Дурень, забирай царівну
І тягни вмить  до вінця! ..

Федот

Турком я не був повік,
Я – сімейний чоловік
Ми з Марусею моєю
Не розлучимось повік!

Царівна

Що ж не можеш тобто ти
Горю тут допомогти?
Але ж я дочка царева
Як ніяк! То ж не крути!
Коли я не залучу
Від тебе чого хочу,
Ти підеш до ката в лапи
Прямо звідси! Не шучу!

Нянька

Ох, гаряча! Де -хто б знав -
Того ката нині взяв?
Він, як скинули корону ,
Тут же миттю тяги дав!
Треба – не дражни біду -
Бути з натовпом в ладу:
Деспотизм не в моді зараз,
Демократія в ходу.
Їхала б і ти звідсель
В той... ну, як його... в Бруссель,
Раз така вже відбулася,
Вибачаюсь, карусель!
Ти пробач їй, тет-а.тет,
В неї розум - вінегрет,
І думки, від книг напевно,
Стали задом наперед.
Начиталась тих Дюма
Ось і розуму нема!
Переказиться потроху
Заспокоїться сама!..

Федот

Кинь, царівна, не кряхти!
І мослами не хрумти!
Що любов у нас не вийшла,
Ти мене за те прости!
Але с боргом – так скажу -
Я ніколи не дружу,
Я тобі в твоїм нещасті
Якось вже - допоможу!
Я від Тули до Торжка
Обнишпорю до вершка,
І хоч з дна тобі морського
А добуду женишка!

Царівна

Згодна я!.. Тільки ото ж:
Не будь-хто тут буде гож.
Чоловіка дуже хочу,
Щоб на тебе був хоч схож!
Хай він швець там, або жнець,
Грав на дудці, хай їй грець,
У мене одна умова:
Щоб близнюк твій, молодець! ..

Федот

Мрію цю, дружок, твою
Я врахую, як свою,
Хоч такі всі екземпляри
Не в Росії, а в Раю.
Та і з розумом пітьма 
Дублікатів тут нема.
Сподіваюся, що все це
Ти помітила сама.
Ну та слово молодця
Всі ж не рідше холодця:
Близнюка я роздобуду
Раз вже я пообіцяв!
Гей, чесний народ, привіт!
Пики вийми ка з борід!
Тут у нас не панахида,
Вже достатньо панахид!
Нам тепер не сльози лить,
А співати й меди пить!..
Ану встань переді мною,
Те Чого Не Бачив Світ! ..

Голос

Я давно вже тут стою,
У ґаночка на краю,
І чекаю, як закінчиш
Ти нараду там свою!..

Федот

Пригости чесний народ
Від заморських то щедрот!
Чай, вони такої їжі
Зроду і не брали в рот.
Пропонуй їм наяву
Самаркандську цю халву,
І турецьку цю фісташку,
Навіть перську цю айву!
Став на стіл усе підряд
Шоколад і мармелад,
І голландську цю грудинку,
І чухонской сервелат!
Не забудь швейцарський сир,
Той, який весь ніби з дір!
Закоти бенкет на славу,
Ще яких не бачив світ!
А якщо попросить хто
Бражки грамів так приблизно сто
Так і бути!.. Нині можна!..
Бо є за що, так?.. А то!..

Скоморох потішник

На бенкеті був, не вру, їв зернисту там ікру.
Пров їв плов, Філат їв салат,
Устин їв галантин.
А Федот-стрілець їв гірчицю й холодець.
А як з'їв він холодець, тут і казці кінець!
А що казка дурна - оповідача вина.
От зловити б пацана, надавати стусана,
Та неможна аж ніяк - адже дурень він, вахлак!
А у нас спокон віків вже не судять вахлаків! ..