З посвятою Миколі Філянському
Цей білий світ! небесне молоко.
Сочиться світло через щілину фронтону
Туман все оповив, туман все оповів.
Я знов повіки опускаю
Лечу все вище, десь внизу ліси, болота, луки
Ні крил нема, ні рук. І навіть кволе "я"
поволі затихає.
Про що я розповім, коли все ж долечу?
Чи гомонітимо у колі, чи тет-а-тет?
Чи може я мовчатиму, занурившись у позачасся?
Сто вісім запитань, а відповідь одна.
І ти її вже знаєш.
Боятися чи ні? Який у тому сенс, коли ти на клинку
лежав після розп'яття, покинутим людьми і Богом
То так тоді здалося. Ти відбоявся, відболів.
Ти зрозумів, що Всесвіт у тобі.
І все, що треба, все найкоштовніше
заховане на самім виднім місці.
Лежи ж, відпочивай в небеснім молоці!
Я повернуся скоро.
Магiя -Фантасма-
© Copyright: Валентин Лученко, 2016
Свидетельство о публикации №216012801962
Свидетельство о публикации №216012801962
Рецензии