Великим жовтим оком
сонце дивилося на світ
і промені ішли потоком,
ніби додали комусь літ.
На сонячній стороні шикувались
тварини, що бажали тепла,
а сонце сипало з вершин проміння,
як полудневий час настав.
Сонно мружилися очі кішок,
що паркани почали прикрашать,
на сонці песики мостились
і вже хотіли подрімать.
Настала полуднева сонячна година,
та вуха насторожі все ж стирчать:
що робиться і де навколо,
кого і як слід зустрічать.
Продовження: http://www.proza.ru/2016/02/06/1287
Фотографія автора.
28.01.2016.
Большой жёлтый глаз солнца
© Copyright: Светлана Борщ, 2016
Свидетельство о публикации №216020502638
Свидетельство о публикации №216020502638
Рецензии