Коли стихає біль і можна в сон шубовснути,
як з кручі в Рось, тобі дарма,
що ноги у теплі, а мозок в тихих водах:
ліквор* омиє все, а пам'ять все забуде,
що ти писав чи думав і що на те сказали люде.
Корма лишає пінний слід, вітрило тріпотить і сонце сяє.
Чаклій за борт щось сіє, бурмотить.
Регоче відьма повнозубо. Щось же знає.
Я посміхаюсь, я живу: то виринаю, то впірнаю.
Ця дрібка кодеїну, канабіс, білий чай.
Чого ще треба?
Реальність це лиш те,
на що налаштував свідомість Програміст
І добре, якщо маєш
пароль_лоґін і право змінювати код
Затички з вати вийми з вух. Все добре роздивись.
Прокинься! Це - Матриця.
Все буде ДОБРЕ.
Ось побачиш.
ліквор* - рідина, в якій плаває мозок
Матриця
© Copyright: Валентин Лученко, 2016
Свидетельство о публикации №216020600606
Свидетельство о публикации №216020600606
Рецензии