Магiя Святого Питва

Поля, частинки, коливання. Казки, молитви, заклинання.
То вітер нізвідкіль, то блискавиця
з ясного неба, з поміж зір.
Тому не спиться котру ніч.
І річ не в тім, що вар'ятую,
а втім, що чую так багато
і бачу навіть більше...
Так, інший я і ти дивачка у світі цім.
Он, бачиш качка пливе до селезня хутчій
такого пишного у пір'ї
зеленім, синім, золотім
Підімо до води, погляньмо,
як міниться вона, як сяє,
як виринає з глибини
священний окунь - берегиня
оцього озера, Ріки,
морів підземних,
замків, гротів,
стежок таємних,
коворотів,
воріт у інший світ,
де запахи вібрують, як наші звуки,
де камінь квітне щовесни,
а восени там гноми
плоди небачені збирають
та віскі гонять
і не знають, що торф наш
є найкращим фільтром,
а барильця з дуба
ніяк нефритом не заміниш,
але дарма: і їх і наш
світи - найкращі
То ж повертаймося скоріш
на берег отчий
оковиту із слив та персиків,
приправлену полином
там вип'ємо по п'ятдесят чотири грами,
полинем в сон, як в чорну яму,
а потім виринемо знову,
щоб світ любити, як первістку
шаленно: до кінця, до крапки