Нет покоя в душе и нет сна,
Моє серце тремтить, наче листя.
В Украине два года - война
І немає безпечного місця
Где бы не было этой беды,
Де б за це все хтось не турбувався.
Мы народ, мы быть вместе должны,
Щоби ворог до нас не вірвався!
Только главы решают за нас
І їх вигода всім управляє.
Был бы наш Крым, Луганск и Донбасс!
Та команда - і ми не стріляєм...
Как бессмысленна эта война!
Бо від нас всіх ніщо не залежить.
Здесь решают всё только верха,
Їм за це все зарплата належить.
На войне столько душ полегло,
Скількох вдома уже не обнімуть...
Как родных хоронить тяжело!
І цю втрату ніщо не замінить...
Сны нарушены мыслью одной,
А душа, наче сонце, палає-
Ждет на Родине мир и покой,
З війни серце кохання чекає
И наполнено только одним,
Хоч до Бога з мольбою звертайся...
Я прошу, возвращайся живым.
Я благаю, живим повертайся.
Живим повертайся
© Copyright: Светлана Ковальчук, 2016
Свидетельство о публикации №216021602330
Свидетельство о публикации №216021602330
Рецензии