Торкнуся за вухом родзинки на шиї,
Лизну вкрай чуттєво вогким язиком.
Пірну ним у мушлю, як гейша-повія,
У тепло-рожеву, мов кров з молоком.
А потім вустами сковзну до ключиці,
Вкушу ледве чутно, пізнаю твій смак.
Та й ротом до рота, немов до криниці,
Щоб пити тебе наче спраглий відьмак.
сПРАгЛЕ
© Copyright: Иньфинити Любви, 2016
Свидетельство о публикации №216021901308
Свидетельство о публикации №216021901308
Рецензии
