до
Краплинко світла золота,
де ти блукаєш, невагома?
Вже на чоло лягає втома,
така холодна і густа.
І відганяю студінь. Жах
у помахах. І вже безкровна
душа моя струмує сонно
і десь летить на ста вітрах.
О час жорстоко нас поб"є,
Не дасть надії ні мачинки.
Заплющу очі. Де ти є,
краплинко світла, ...
© Copyright:
Иван Зубарь, 2016
Свидетельство о публикации №216022902094
Рецензии
Десь вона блукає... Може у снах, може в світах таких далеких, що вдивляючись в далечінь їх і не видно...А, може, зовсім поряд... Заплющ очі, вслухайся в тишу...Чуєш, музика...Це пісня її душі. Вона десь поряд. Потрібно лише пильніше вдивитися, вслухатися, і простягти долоню. Тоді вона прилетить маленькою пухнастою насінинкою, така самотня, відірвана від усього, боязко покружляє, та зрозуміє, що долоня тепла і затишна. І вмоститься зручніше в цій долоні, що розкрилася саме для неї, і заспіває тільки для тебе.
у Вас гарні вірші! Пишіть!
З повагою
Я*:-)
Наталия Воропай 18.07.2016 12:26
Заявить о нарушении