Бажаю щастя...
Пташкою
Летіла у віконце,
І стукала,-
Аби мене почув...
Розбила
Крильця в кров,
Та ти
Не глянув...
Бо весь
У своїй тузі
Потонув.
Я
Стукала,
Та марні
Ті старання-
Достукатись
До серденька твого...
До тебе
Скло
Не пропускає
Відчай,
Який літає
Вкруг
Життя мого...
Той відчай
Болем
У Душі
Озвався-
Беспоміччу
Тобі допомогти.
Так хочеться,
Щоб знов
Ти закохався...
Як би ж
Хто знав, -
Чи хочеш
Цього ти...
Для мене
Так важкі
Твої страдання
Про те,
Що мИнуло,
І, що
Не повернуть.
І, що
В твоїй Душі
Навік
Зосталось.
І, що
Тобі
Довіку
Не забуть.
Так хочеться,
Щоб
Раптом
Все змінилось.
Зоря засяяла,
Щоб
У житті
Твоїм.
А
Туга зникла,
Сонце засвітило.
І щастя,
Знов зайшло
Навік
В твій дім.
Свидетельство о публикации №216030400556
У Вас хорошие стихи и хороший язык. Желаю тварческих успехов, и быть читаемой.
Ваши темы разбудили воспоминания, я вспомнил прекрастные строчки на украинском языке: (пишу в русской транскрипции)
"... Мынулося и нэ повернется.
Мынулося, та всэ прошло, прошло...
Алэ прыйдэ вэсна и зозуля знову закуе,
Мы зустринэмося у гаю, дэ конвалия цвэтэ...", и другое, более известное:
"...та рвэтся из грудэй, лышэ палкои писни туга...
"...О, сызокрылый птах, згубывся шлях твий у житах,
Дарэмно витэр завыва - тэбэ жэ вжэ нэма..."
С уважением, В. Надеждин.
Виктор Надеждин 31.05.2016 10:51 Заявить о нарушении
Спасибо большое за добрые слова!
Поверьте, - это очень приятно.
Украинский язык, действительно, очень мелодичный.
Но это стихотворение ( единственное) было написано на украинском языке в порыве, в момент переживаний о хорошем человеке, с которым, к сожалению нас развела судьба.
Счастья Вам!
Ольга Звягинцева 31.05.2016 21:58 Заявить о нарушении