Магiя -Кремушки-
Тінь промайнула чиясь чи постать. Примружені очі, на віях роса. Пасмами світло ранкове лягає на піл, на канапу, на килим. Потягнувся всим тілом, хребці розім'яв. Посміхнувся. Подумав: "Світе, ти -- мій наркотик".
-- Питимеш чай чи каву?
-- Віскі.
-- Зранку? А може бренді?
-- Можна. Налий 50 грамів.
-- З кавою?
-- На піску?
-- Так.
-- Супер! Дякую, люба.
Купалися довго. Стрибали з пірсу. Пропірнали аж ген до буйка. Сонце, яе прямовис висіло довгі чотири години. Лузали горішки. Пили воду. Мастилися кокосовою олією. А дома умлівало пшоно з молоком в мультиварці та брют замерзав забутий у морозилці.
Маленькі радощі. Кремушки. Шматочки смальти. Може їх забирають з собою в нірвану,
щоб не було там так нудно, коли мовчить Гаутама.
Свидетельство о публикации №216031201622