ТИ - моя поразка, моя перемога

Ти – моє спонукання до перемоги. Твоє чуть вловиме презирство спонукає бути кращою. Хіба це мені привиділось?
 
Ти – це моє спотворене Я.

Ти - моє продовження в меті шукати, знайти і бути щасливою. Я тебе тягну до Сонця і Світла, ти мене в  Темряву своєї самозакоханості.  Але наше взаємовиключення реальне: ти – це Я, Я – це ТИ. Все відносно, навіть якщо ми подорожуватимемо разом, все одно буде ще одна дорога, де ми врозбіж.

І Я шукаю доріг, що ведуть до твого серця, а воно спить в глибині моєї душі.

І коли Світло засліплює мої очі, я не бачу твого кохання, яке ти заховав так далеко, щоб я не змогла його знайти і скривдити.

Якби Господь дав мені крила, я поділилася б з тобою.

І де б я не була, завжди твій образ зрине в очах і душі, засвітиться і згасне в темряві. Ти є поруч і тебе немає. Щоб я ніколи не змогла здогадатися, яким шляхом ти підеш сьогодні.

 І коли я існую в щасті вже сказаних слів, я знаю, хто є моя Муза і моя Туга.

І все ж,   Я радію, що можу інколи співіснувати поруч і бути Мрією в твоєму спискові перемог і поразок. 

І цьому вже ніхто не може завадити, навіть Ти, бо я вже пройшла крізь річку Забуття, і все вже було записано, і сталося, і буде вічно, і ми завжди один в одному.