Магiя -2014-
Не забути нам ті дні, коли все творилось ніби само по собі. Щоб не говорилось, все траплялось, все збувалось. Чудо? Диво? Ні. Це життя в тобі, в мені, як на дріжчах піднімалось. Ми дивились за вікном TGV, що мчався: пропливали Альпи, села пролітали, виноградники на схилах повивах туман. У твоїх очах горіли сонечка малі та лилось кохання: з кіс, грудей і пальців. Я їх цілував, дихав, милувався.
Ми роз'їхалися. Так, все іде по плану. Корені вростають в ґрунт. Гусне сік, солодшає: в кленах, ясенах, березах. Ти дорослієш, я ні, як той вершник на коні, безголовий, безтелесий.
"Івасику-Телесику, приплинь-приплинь до бережка. Ми тобі яблучок принесли: одне золоте, а друге срібне. Та ще молочка від буйволиці шутої в горщику поливяному. Молоко - пряжене, вершків на два цалі підійшло. Вип'єш його, яблуками закусиш та й далі рибку ловитимеш та Змія пантруватимеш.
Гуляли містом. Пили каву з кардамоном. Згадували. Аналізували свої помилки. Помічали знаки. Відчували Силу.
- Країна приречена?
- Думаю ні, але безладдя триватиме довго
- На еміграцію?
- Ні. Додому.
- Коли все почнеться?
- Через два роки
- Тоді до роботи?
- Так!
Маленьке баварське містечко.
Найкраще місце для медитацій, музики і хороших книг.
Можна перпочити після важкої роботи.
Там на Сході все потроху налагоджується.
Нині -- час насолоди настав.
Свидетельство о публикации №216032100897