Древо рамсiв

Дійові особи:
Я,Володимир.Студент-історик
Микола. Студент історик
Викладацький склад.

В общазі, я жив з хлопцем на прізвисько Ілліч/Чемодан, по імені Микола. Славний друг був.
Так от, ми з співмешканцем (або однокамерником, як жартівливо говорили мені знайомі поза вузом) посеред медіани розпочали свою рольову гру. Гра на цілий викладацький запас.

(Я):
- Почнемо з нього...
(Ілліч) Тихим допитливим голосом:
- З кого?..
- З Армстронга! Луї Армстронга!
- Хіхіхіхіхіхіхііііі-хгахгахга-га-гахг!!!.. - Ілліч почервонів, його очі просльозилися від сміху.
- Володимире, (іще запинаючися від сміху) а чому, чому Луї Армстронг!? Це ж якийсь король Франції, як я розумію?..
- Коля, Король, Франції?? Я розумію, чому ти подумав про це - бо Він викладач, читає середні віки, але ні!
Луї Армстронг - це музикант, чорний музикант, в нього ще голос був такий...типово кривляю препода по середнім вікам, заодно і Армстронга копіюю.
Ілліч качається на ліжку.
- Далі... Бугрій. (Микола затамував подих). Ану вгадай?!
- "Бг"...Гриб?
- Ага. Чорний гриб.
(І.) – а чого чорний?..
- ти колись бачив Груздя?.. Чорний гриб, сільський шампіньйон…
- Ахахахаагх-ххаагах...(новий регіт). Шампольйон!
- Нє, Груздь обикновенний, Чорний!
- А чорний, Бугрій чорний, тому що виглядить як грузин?..
–Точно!
- Володимире, якщо є Чорний гриб – то десь має бути, (Я) – Рости! – точно, десь має рости і Білий. Хтось є на прикметі?..
[В мене був викладач на прикметі, але я пам’ятаю, що він рік-другий читав на деяких курсах право і забув начисто його по ініціалам, бо з ним не стикався, в нашій історії, по залишиться як «Іц.»- тобто Ініціал]
- Як його, читає право в армена…такий згорблений і в білому простому світері ходить? Боровик назву його я
- «Іц»? Боровик, ще й білий! Хаха!
- Ну а далі як по-маслу піде наш список, все вже придумано до нас, з тобою. Коля.
(Ілліч) – Ким іще?
- Нами! – Хіхіхігх (сміх Миколи)!
(Я) – отож, рахую далі імено;:
Ма;ршалок! (записую до таблиці).
- Володимире, а може – Брєжнєв?
- Коля, не пали кантору, тим більше, Брєжнєв був ким, по військовому чину?
- …маршалом радянського союзу.
- !!! (я зводжу бровами в значенні, що я був правий)
Ілліч задумливо махає рукою в повітрі, наче тягнеться до думки, в метрі від нього. – він на себе званія ті попричіпляв, бо любив…
- …Всякі бєздєлушки, як ворона якась. –
Ілліч хіхікнув.
(Ведемо перелік далі)
– Снейп!
(Ілліч) – а як же без неї! Без нього, точніше (тихо потішається над Шеліховою).

[Справа в тому, що Шеліхова була уособленням професора Снейпа із ГАРРІ ПОТЕР. Така ж сувора, така ж скута, така ж придирлива, гострослівна, різка – але добра. Як її не любити за це і не увіковічнити!?]

- Поршень!
- Без нього ніяк! – Іронічно підвів Микола.
[в той час – без двох тижнів декан істфаку, молодцеватий характерний мужчина із своєрідною зовнішністю, схожий і названий в честь однойменного героя фільму АРМАГЕДОН. Ну копія, один-в-один!]
- Федько!
- Когут?
- Вона!
- Хехе!.. - Микола в іронії потирає руки.

- А тепер, настав час оголосити принцепса нашого списку!

(Ілліч) – ЇЇ? Невже?! – Схвильовано промимрив сусідо. А в цей час лава іронії вже наповнила кімнату і вже була готова вибити двері кімнати, блоку і знести зданіє нахуй.
Я встав з місця перед компом по імені «Анатолій», Микола припіднявся з ліжка, сівши на коліна – і ми витягнули руку в позиції Зігування,
Я сказав:
- Снагощенко! Методс-Фюрер! –

Поклавши ліву руку на серце, протягши праву – ми зігнули,
несміло відвернувши голову вліво (бо лише фюрер має право дивитися чесно і прямо, інтерактивно судячи про всіх.)
Лава іронії вже обдала все студмістечко, а десь, якби в цей момент
викладач Снагощенко виглянула б вікно в сторону Студмістечка, звідти вона би побачила явлення своєї ікони над общагою, яка суворо, прямо і задоволено гледіла на своїх паддаванів-істориків.

Далі в довільному порядку по списку йшли Борис/Хірург, Соболь, Саркозі, Жук, Потап, але не всі з них були включені в СПИСОК Квітки Рамсів