Слова без музики – як без кохання хіть,
Вона приємна, але душу не торкає.
Поглянь на мене, мій скрипалю , мимохіть,
Я на твоє кохання вже давно чекаю.
Поглянь на мене, подивись, чим гірша я
За ту, якій несеш додому мертві квіти?
Поглянь на мене. Може, доля я твоя?
Чи вже забув, як слова ніжні шепотів ти?
Я зачекаю, доки біс штрикне в ребро.
Тобі набридне отой затишок сімейний.
Про наші втіхи не забудеш все одно
І з сивиною в бороді примчиш до мене.
Під твою музику я заспіваю знов.
Розбите серце знову битиметься часто.
Шкода маленького, що через ту любов
Поверне душу свою Богові завчасно.
Я зачекаю
© Copyright: Татьяна Курило, 2016
Свидетельство о публикации №216040502028
Свидетельство о публикации №216040502028
Рецензии