Iване, куди ми попали?!

 
Інопланеиянин? – спитав дракон, помітивши, що я прокинувся. Вихорем  налетіли спогади: посадка на Фрейю, зустріч з аборигенами – хитрючими й недалекими, наче хуторяни, кабінет професора, який розмовляв зі мною так, ніби в нього дико боліли зуби. Потім мене відвели сюди – в стерильно порожнє приміщення без вікон з двома полицями біля стін, на сусідній – дракон, - і я вимкнувся.
- Дурдом?!
- А ти як думав? Хто ж тобі повірить, що довкола цих світлячків на небі обертаються цілі світи, в яких живуть люди?
- Стривай… А ти як тут?
- Таж і драконів теж не буває, - знизав дракон обрубками крил.


Рецензии