Про маму и про папу

Плач матусі
Я дуже не люблю, коли моя матуся плаче. Коли вона починає плакати мені стає дуже сумно і теж хочеться плакати. Але мені стає ще сумніше, коли я хочу пожаліти матусю, покращити їй настрій, допомогти чимось, але в мене це не виходить. Кому не було б сумно, коли матуся плаче, а ти не можеш нічим допомогти? Бо ти ж любиш свою матусю і ніколи, мабуть, не даси її в образу.


Тато-слухач
Я дуже люблю переглядати якісь фільми. А особливо я люблю їх переглядати тому, що знаю, що обов’язково буду над ними роздумувати, з них брати якісь нові мрії, і, навіть, ті, що неможливі. Усі свої враження я частіш переказую татусю, бо знаю, що він обов’язково вислухає мене, наскільки б довгою або не цікавою не була б моя історія. Він завжди мене уважно слухає і завжди розуміє мене. Так і в інших випадках бува. Що б я не розказала татусю він мене вислухає, зрозуміє і допоможе. За це я його дуже люблю і ціную.