Одного разу зустрів - її очі,
пробило серце відчуття пророче,
і я зумів лише дивитися на них,
вмить зрозумів, що потонути в них встиг...
Я розкажу тобі історію таку,
коли не поділили ми, одну тропу,
я не туди пішов - вернутися хотів,
але шляхів багато - тебе не зустрів...
Блукав занадто довго - було прикро,
я відпочити сів - піднявся вітер,
На мить побачив я на обрії буття,
немов міраж - твій образ й зник у небуття.
Незнаю скільки часу я ходив - шукав той образ,
але ти зникла, розчинилась - незнаю досі,
Лиш пам'ятаю я всі твої дрібниці,
закрию очі і знов бачу - твое обличчя...
Одного разу
© Copyright: Вишнеман, 2016
Свидетельство о публикации №216042600130
Свидетельство о публикации №216042600130
Рецензии