Они такими были в полночь

Вони такими були опівночі
під світлом місяця й зірок,
літали собі донесхочу
серед трави, а ще квіток.

З метеликами позмагались:
хто швидше у саду летить,
як дощ ішов, то заховались
в пелюстках квітів чимскоріш.

День кінчився, дивився місяць
із неба на садок і клумби тінь,
вони із сховища всі виглядали
і танцювать хотілося усім.

А коли головна усіх скликала
у кошичках носити сни,
тоді швиденько позлітались,
чимдуж тріпочучи крильми.

На гілках дерева присіли,
а які сни сьогодні розносити?
Придумали і з книжечки читали,
з якими снами в путь летіти.

На воротах і хвіртці сіли,
на лавках і будиночку при тім,
тихіше: розмовляють феї,
чи чуєте тихенький спів?

Що ж їм пора, удачі, феї,
хай гарні сни присняться всім,
ой, хтось за шибкою літає:
метелик, а чи фея в дім?

Нехай дорослі собі уявляють:
метелик на світло вікна летить,
а вже пора всім дітям спати,
дорослим вже пора відпочивать.

Спіть, любі, нехай сняться
прекрасні квіти вам і сад,
а може комусь сниться інше?
Нехай і в цьому буде лад…

Нехай усі хороше сниться
і стане дійсністю у вас,
головну фею за вас просим:
прекрасні сни подарувать!

5.05.2016.
Картина із інтернету.