Как Партизан, стал наконец подкаблучником укр
4 ЯК ПАРТИЗАН, СТАВ НАРЕШТІ ПІДКАБЛУЧНИКОМ
Пройшло чималенько часу…
І от, знов зустрічаю малого дивакуватого мішку.
Партизан не помічає мене, а простує кудись усміхнений…
-- Агов!? Партизане?!
-- А, казкарю? Ну здоров!..
-- Як поживаєш? Куди прямуєш, ведмедику?
Партизан озирається на всі боки і каже пошепки:
-- Та йду, значить…
Знов озирається… І тут ми обоє чуємо голос:
-- Мішенька, ти це куди?.. Партизане, агов..?!
Ведмедик при останніх словах втягує голову в плечі і дивиться вгору…
До нас швиденько підходить, знайома ще з першої казки, Морячка.
Вона нітрохи не змінилась… Лялька бере мішку за лапку, він слухняно
дивиться на неї…
-- Красуне Морячко, то ви знов разом?, -- запитую…
-- А як же.., -- посміхається лялька:
-- Правда було в нас усяке.., -- продовжує вона:
-- Але ж він іще малий.., от я й подумала: «треба виховувать!»
І тепер мій мішенька від мене ні на крок, -- Морячка плескає в долоні
і обіймає Партизана.
І дійсно, ведмедик, виглядає гарно влаштованим…
Тепер все на своєму місці.
П р о п о з и ц і я д і в ч а т к а м:
«Не допускайте, своїх парубків тинятися…»
Біла Троянда 2013 р.
Белая Роза
Свидетельство о публикации №216051401484