Солодкий дощ затих. Птахи щебечуть. Ростуть трава, дерева, квіти, немов з води. А з ними діти: совині та людські. На висхідних потоках тримають крила кобець, крук і чапля. Стікають краплі шибкою до низу і виснуть в павутинні між призьбою і підвіконням. І вже осоння прогрівається і парить тлустий чорнозем розораної України. Тут мав би бути рай, а вийшло пекло: тож камінь котиться з гори, Петро Утеклий в Зникомих Тінях розчинився. А баба Текля все живе, вже дев'яносто п'яту весну. Одесну біля Матки Боски зайняла та в'яжуть разом капці з вовни щоб шовком гаптувати опісля. У хаті пахне воском, медом, татаринням.
А в річці поряд жабчики, як знавіснілі цілодобово не вгавають. Життя триває на третій, богами вибраній планеті. Амінь!
Солодкий дощ почався знову.
Магiя -Петроглiфи-
© Copyright: Валентин Лученко, 2016
Свидетельство о публикации №216051400672
Свидетельство о публикации №216051400672
Рецензии
Майстерно. Наше буття це петрогліфи, що накреселені на старій гранітній скелі...
Артур Грей Эсквайр 14.05.2016 19:56 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 14.05.2016 19:56 • Заявить о нарушении