Детки

              Серіал   І Г Р А Ш К И
5 Д І Т К И

   І от якось, дівчинці-господині(на якесь свято) подарували дві невеличкі
іграшки: білого ведмедика у блакитному комбінезоні і вдягненого
чоловічка-будівельника.
Дівчинка-господиня обидвох взяла до себе у ліжко…
-- Так, -- сказав Партизан, хапаючи мале ведмежа:
-- Тепер  -- це наша дитинка!
-- І це!, -- вигукнула Морячка, вхопивши будівельника.
-- Це ж будівельник!?, -- здивувався ведмідь-тато.
-- Так, -- відповів малий: «Але прошу називати мене, Майстер!,
і я зовсім не проти мати маму… і тата», -- додав він неквапом:
-- Які б за мене дбали.
-- Тепер, це наш Майстер, -- радісно завершила Морячка.
-- А як вам, малий Мішенька..?!, -- вирішивши промовчати що до
будівельника, запитав Партизан.
Голова сімейства задоволено показував всім мале біле ведмежа,
ніби дійсно щойно породив його.
Морячка теж була задоволена і посміхалася.
Малюк-ведмедик же мав таке спантеличене, перелякане обличчя і
відкритий  від здивування рот, та взагалі мовчав.
-- То ти, хочеш бути, нашою дитиною?, -- посміхаючись, запитала
Морячка.
-- І моїм братиком?!, -- турсаючи ведмежа, запитав будівельник.
Та ведмежа нічого не відповіло і заховалося за Партизана.
-- Добре… Будеш Мішою! І не соромся, як дівчинка!., -- проказала
Морячка.
Але Міша далі соромився і Майстер вирішив взяти братика на виховання.
-- Я твій старший брат, крім того я Майстер, -- тому ти будеш мене
слухатись, -- казала ця трохи більша, але багато впевненіша в собі
іграшка.
-- Ну як?, -- продовжував Майстер.
Мішка мовчав і ховався за більшого мішку.
-- Мама, ну дивись.., -- звертався будівельник уже до Морячки:
-- Я ж хочу малого чогось навчити..!, А він взагалі мовчить.., ну що за
братик..?
Майстер розказував ведмежаті, як правильно класти цеглу, розводити
розчин для будівництва.., що таке цемент; і взагалі всю підготовку і
роботу по спорудженню будинків, -- в чому розбирався ніби краще
за будь-кого.
-- Отже цемент, -- продовжував Майстер:
-- Якщо розчин цементу залити тобі на лапки, трохи потримати,
що буде??.. Ну кажи вже, Міша?, -- посміхався малий і знову турсав
ведмежа за лапки.
-- Нічого не буде!, -- вигукнув тоненько Міша, відіпхнув будівельника
і сердитий сховався за Морячку і Партизана.
-- Мама, ну дивись, -- казав Майстер:
-- Цей  Мішка, -- підспідничник!...
-- Ну, ну, не рухай його, -- посміхалась Морячка…
-- Як не рухай?! Я навчаю його… А він штовхається і тікає… Ну що за
хлопець..?
Морячка усміхнено дивилась на малюка Михасика, Партизан обіймав
його лапками.
-- Невже не хочеш побавитись із братом?, -- запитала ведмежа
лялька-мама.
-- А він причепливий..!, -- пискнуло ведмежа:
-- І взагалі, я хочу вчитись вишивати, а не будувати.
Всі запитально глянули на малого Мішу, здивовані його інтересами.
-- Вишивати..!?!, -- аж пирснув зі сміху Майстер:
-- Замість м»яча поганяти, чи по шафах полазити..??!
-- Я дівчинка.., -- нарешті зізналось ведмежа.., дивлячись на всіх
круглими очима.
-- От, маєш?!, -- заплескала в долоні Морячка:
-- То у мене не два синка..!? А синок і дочка...?!!
Партизан ще лагідніше обійняв ведмежа і промовив:
-- Я так і знав, що це маленька Михайлинка..!

 З того часу Майстер поводився з ведмежам вже набагато скромніше,
бо всі знають: ДІВЧАТ  ОБРАЖАТИ  НЕ  МОЖНА!!!,
як взагалі не можна ображати молодших братика, чи сестричку,
АБО  БРАТИСЬ  НИМИ  КОМАНДУВАТИ!,
Чого ніколи не буде робити вихована дитина…

  А  ЯКЕ  ДІТИ,  ВАШЕ  ВИХОВАННЯ..???


Біла Троянда                8.12.2013.
Белая Роза-Таня Маслий