Благодать тополиного пуху

Дитячі малюнки, тупотіння ніжок, пісеньки, чисті очі, тихенькі і дзвінкі голосочки, гулі-гулі, довірливі обійми.

Благословення.

Сніг. Лапатий, повільний, у теплу пору зимову, коли можна йти, дихати і дивитись. Милуватись.

Тополі сіють пух рясно, весь пил з дороги він змітає, очі не відкрити, не подихати вільно.

Але й про важке думати зась. Про всі ті трагедії літ, що минули. Про кров, яка кличе одмщення. Дитя цінніше. Бо наповнене любов'ю.


Рецензии
Замечательная, песенная зарисовка.
Все сию секундочку вспорхнуло и понеслось... Нежно крылышком коснулось, детским дыханием согрело. Так на душу и легло белым пухом припорошенное. Чудно все. От боли до радости всего то шажочек малесенький.
Спасибо, Наташенька.

Зоя Горская   02.06.2016 20:12     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.