Вона
Вона казала: "Земля парує." Давно то було, пішла вона вже з землі. А земля все парує. Куриться димне над розігрітим за день асфальтом, на який падають величезні краплі дощу. Наче земля видихає. Випромінює її ім'я. А потім впаде на землю темрява і вкриє подих, що міг хоть щось сказати, розповісти. І лише в свілті з автомобільних фар виринуть на довгі секунди майже вимовлені слова: "То земля дихає..." і знов поринуть у небуття, де живуть лише невірні спогади.
© Copyright: Гордиенко Ольга, 2016
Свидетельство о публикации №216052701742
Свидетельство о публикации №216052701742
Рецензии